Оцінка впливу програми психологічної реабілітації «Захищені любов'ю» на ментальне благополуччя українських дітей під час війни
Анотація
Вступ. Метою цього дослідження є поглиблення розуміння впливу психологічної травми на дітей та підлітків, які проживають в Україні, особливо тих, які постраждали від триваючого російського вторгнення. Для цього в ньому розглядається програма психологічної реабілітації дітей, які постраждали від війни в країні, і робиться спроба з'ясувати, чи існують відмінності в результатах їхнього психічного здоров'я, досвіді та фізіологічних показниках до і після втручання.
Мета. Дослідження має на меті зробити внесок у розробку ефективних інструментів для пом'якшення негативних наслідків травми та підвищення життєстійкості постраждалих дітей та підлітків.
Методи: У процесі дослідження були використані різні інструменти та заходи для оцінки впливу програми психологічної реабілітації «Оселя любові». Інструменти оцінки включали: скринінг дитячої та підліткової травми (CATS), шкалу впливу подій на дітей (CIES), фізіологічні показники, такі як пульс і варіабельність серцевого ритму, а також тест GOODENOUGH DRAW - A - PERSON TEST. Статистичний аналіз, включаючи описову статистику та Т-тест парних вибірок, проводився з використанням програми R версії 4.2.2 та інструментів MS Excel для оцінки психічного благополуччя до та після втручання. Вибірка складалася з 77 учасників у віці 8-17 років, які проживають у прифронтових зонах України, які брали участь у програмі психологічної реабілітації.
Результати. Результати дослідження свідчать про ефективність програми психологічної реабілітації «Під покровом любові». Аналіз після втручання продемонстрував статистично значуще зменшення симптомів посттравматичного стресу, включаючи нав'язливі думки, емоційний дистрес та поведінку уникнення. Психосоціальне функціонування також покращилося: зменшилася кількість порушень у спілкуванні та проведенні дозвілля. Фізіологічні показники показали незначне зниження частоти серцевих скорочень, покращення якості та тривалості глибокого сну, що додатково підтверджує позитивний вплив програми на психічне та фізичне здоров'я учасників.
Висновки. Отримані дані свідчать про ефективність реабілітаційної програми для дітей «Обійняті любов'ю» у зменшенні психологічного стресу, покращенні психосоціального функціонування та формуванні адаптивних стратегій подолання труднощів, що в кінцевому підсумку покращує загальне благополуччя учасників, які постраждали від війни. Подальші дослідження можуть заглибитися в довгострокові наслідки таких втручань і вивчити додаткові фактори, що впливають на психологічну стійкість дітей, що постраждали від війни.
Посилання
De Bellis, M. D., & Zisk, A. (2014). The biological effects of childhood trauma. Child and Adolescent Psychiatric Clinics of North America, 23(2), 185–222. https://doi.org/10.1016/j.chc.2014.01.002
Eiroa-Orosa, F. (2020). Understanding psychosocial wellbeing in the context of complex and multidimensional problems. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(16), 5937. https://doi.org/10.3390/ijerph17165937
El-Khodary, B., & Samara, M. (2019). The relationship between multiple exposures to violence and war trauma, and mental health and behavioural problems among Palestinian children and adolescents. European Child & Adolescent Psychiatry, 29(5), 719–731. https://doi.org/10.1007/s00787-019-01376-8
Gradus Research Company. (2022). (rep.). Changes in children’s lives during the war. Gradus Research Company. https://gradus.app/documents/211/Children_Report_Gradus_28042022.pdf.
Haddad, N., Koyiet, P., & Shaw, K. (2022). (rep.). No Peace of Mind: The looming mental health crisis for the children of Ukraine. World Vision.
Hjelseng, I. V., Vaskinn, A., Ueland, T., Lunding, S. H., Reponen, E. J., Steen, N. E., Andreassen, O. A., & Aas, M. (2022). Childhood trauma is associated with poorer social functioning in severe mental disorders both during an active illness phase and in remission. Schizophrenia Research, 243, 241–246. https://doi.org/10.1016/j.schres.2020.03.015
Hresa, N. (2022). Психологічна допомога дітям під час війни. Особистість, Суспільство, Війна, 37–39. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4e2afcf7-804a-4b3f-9685-f545adb55342/content
International Society for Traumatic Stress Studies. (2014). Child and Adolescent Trauma Screen (CATS). International Society for Traumatic Stress Studies (ISTSS). https://istss.org/clinical-resources/child-trauma-assessments/child-and-adolescent-trauma-screen-(cats)
Jin, L., Keegan, F. S., Weiss, N. H., Alghraibeh, A. M., Aljomaa, S. S., Almuhayshir, A. R., & Contractor, A. A. (2022). Examining indirect effects of emotion dysregulation between PTSD symptom clusters and reckless/self-destructive behaviors. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 14(4), 688–695. https://doi.org/10.1037/tra0001118
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023a). Six months into the war: A first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers in Psychiatry, 14, 1190465. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465
Kurapov, A., Kalaitzaki, A., Keller, V., Danyliuk, I., & Kowatsch, T. (2023b). The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in Psychiatry, 14, 1134780. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780
Kurapov, A., Pivorienė, J., Krasilova, Y., Proskurnia, A., Balashevych, O., Dubynskyi, O., & Kalaitzaki, A. (2023c). From trauma to transformation: Predictors of post-traumatic growth in Ukrainians affected by war in an ongoing conflict setting. Social Inquiry into Well-Being, 21(1), 62–80. https://doi.org/10.13165/sd-23-21-1-04
Maercker, A., & Eberle, D. J. (2022). Disorders specifically associated with stress in ICD-11. Clinical Psychology in Europe, 4(Special Issue), e9711. https://doi.org/10.32872/cpe.9711
Pai, A., Suris, A., & North, C. (2017). Posttraumatic stress disorder in the DSM-5: Controversy, change, and conceptual considerations. Behavioral Sciences, 7(1), 7. https://doi.org/10.3390/bs7010007
Rating Group. (2023). (rep.). Проблеми українських дітей під час війни. Rating Group. https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_ucap_children_012023.pdf.
Sachser, C., Berliner, L., Holt, T., Jensen, T. K., Jungbluth, N., Risch, E., Rosner, R., & Goldbeck, L. (2017). International development and psychometric properties of the Child and Adolescent Trauma Screen (CATS). Journal of Affective Disorders, 210, 189–195. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.12.040
Sharma, R., Satapathy, S., Choudhary, V., & Sagar, R. (2021). Childhood trauma and clinical correlates of dissociative disorders among adolescents: An exploratory study. Journal of Indian Association for Child and Adolescent Mental Health, 17(3), 92–111. https://doi.org/10.1177/0973134220210306
Solerdelcoll, M., Ougrin, D., & Cortese, S. (2022). Advocacy for a coordinated and safe response for the mental health and psychosocial needs of children affected by the conflict in Ukraine. European Child & Adolescent Psychiatry, 32(12), 2671–2673. https://doi.org/10.1007/s00787-022-02037-z
Stien, P. T., & Kendall, J. C. (2014). Psychological trauma and the developing brain: Neurologically based interventions for troubled children. Routledge.
Ukraine CP AoR. (2023). (rep.). Child Protection in Ukraine: Secondary Data Review. Ukraine CP AoR, UNICEF.
US Substance Abuse and Mental Health Services Administration. (2023). Understanding child trauma. US Substance Abuse and Mental Health Services Administration (SAMHSA). https://www.samhsa.gov/child-trauma/understanding-child-trauma
Wang, L., Norman, I., Xiao, T., Li, Y., & Leamy, M. (2021). Psychological first aid training: A scoping review of its application, outcomes and implementation. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(9), 4594. https://doi.org/10.3390/ijerph18094594
