Дослідження лідерства в роботах українських науковців
Анотація
Вступ. Статтю присвячено аналізу сучасних вітчизняних наукових досліджень проблеми лідерства.
Мета: проаналізувати вітчизняні дослідження лідерства в комерційних організаціях.
Методи: контент-аналіз, порівняння, аналіз і синтез.
Результати. Встановлено відсутність загальної теорії лідерства, наявність відмінностей в уявленнях різних вчених про природу і сутність цього феномену, суттєві розбіжності у визначенні та групуванні описаних у науковій літературі підходів та теорій лідерства.
Визначено, що причинами цього можуть бути: міждисциплінарний характер проблеми лідерства і наявність різних підходів до її розв’язання у представників різних галузей науки; відсутність загальновизнаних критеріїв для групування теорій в межах того чи іншого підходу до лідерства; труднощі перекладу з англійської мови.
Відзначено, що теоретичні засади, на яких деякі науковці вибудовують свої дослідження особистості лідера, не завжди відповідають сучасним теоріям лідерства. Водночас найбільш вживаною залишається теорія рис, недоліки якої доведено численними дослідженнями. Встановлено, що основними напрямами досліджень лідерства українськими науковцями останнім часом були спроби об’єднати лідерство з керівництвом, визначитися щодо сутності лідерства у бізнесі, презентації навчальних програм, співставлення керівництва і лідерства. А у деяких випадках ці поняття або підміняли одне одного, або використовувалися як синоніми.
Висновки. Встановлено, що наразі відсутні серйозні напрацювання щодо лідерства у комерційних організаціях, що підкреслює актуальність досліджень лідерства в комерційних організаціях як теоретичного, так і прикладного характеру. Перспективними напрямами таких досліджень є: уточнення механізмів лідерства у комерційних організаціях; дослідження ролі і механізмів професійної діяльності лідера у комерційній організації лідерського типу; пошук науково обґрунтованих шляхів впровадження принципів функціонування лідерських організацій у практику вітчизняних фірм.
Посилання
2. Баранова, А.М. (2019). Теоретико-методологічні підходи до проблем лідерства в психологічній науці. Проблеми сучасної психології, 2, 7-14.
3. Блохіна, В. (2018). Своєрідність розвитку професійної групи як результат взаємодії лідера та практичного психолога. Молодь і ринок, 11, 155-159.
4. Бондаренко, В. (2017). Дослідження змісту і структури лідерських якостей майбутніх психологів під час навчання у вищому навчальному закладі. Теорія і практика управління соціальними системами, 4, 109-118.
5. Бортнікова, О. В. (2017). Ретроспективний аналіз філософських, психологічних, економічних і педагогічних ідей виховання адаптивного стилю лідерства особистості. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки, 4, 53-58.
6. Брик, О.М., & Кочаровський М. С. (2020). Проблеми формування психологічної та управлінської компетентності мережевих лідерів у MLM. Психологія та психосоціальні інтервенції, 3, 11-17.
7. Голярдик, Н.А., & Дика Л.Л. (2019). Соціально-психологічні вимоги до сучасної управлінської діяльності та лідерських якостей менеджера освіти. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», 17, 116-119.
8. Гуменюк, О.Г., & Бриндіков, Ю.Л. Психологічний аналіз лідерства та його функцій в організаціях системи державного управління (теоретичний аспект). Університетські наукові записки, 4, 139-149.
9. Гура, Т. В., & Пономарьов, О. С. (2016). Соціально-психологічні вимоги до особистості лідера та характеру його мислення. Проблеми сучасної психології, 34, 90-102.
10. Гура, Т. В. (2018). Психологія лідерства в бізнесі. Психологічний часопис, 9, 138-151.
11. Данилевич, Н. С., & Ращенко, А. Ю. (2016). Психологічні аспекти лідера в управлінні персоналом. Соціально-трудові відносини: теорія та практика, 2, 119-124.
12. Жигайло, Н. (2018). Психологія бізнесу, лідерства та комунікацій як перспективний науковий напрям в Україні та Європі. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки, 3, 103-108.
13. Жигайло, Н.І., & Карпінська, Р.І. (2019). Психологія особистісного та духовного зростання лідера. Психологічний часопис, 1, 57-77.
14. Каблаш, В. (2019). Діагностика лідерських якостей майбутніх психологів за допомогою методу анкетування. Імідж сучасного педагога, 4, 77-80.
15. Карамушка, Л.М., & Фелькель, Т.Г. (2013). Лідерство в організації: аналіз основних підходів та важливість їх застосування в організаціях системи вищої освіти. Проблеми сучасної психології, 2, 52-60.
16. Козак, О.В. (2019). Особистість лідера в сучасному психологічному дискурсі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки, 1, 136-141.
17. Кононець, М.О. (2019). Психологічні аспекти формування лідерської культури керівника у контексті рефлексивної моделі управління. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 77, 181-191.
18. Лепейко, Т. И., & Гаваагийн, Б. (2016). Генезис теорий лидерства. Бізнес Інформ, 12, 254-259.
19. Максименко, С.Д. (2014). Лідерство як функція професійної психологічної компетентності особистості. Проблеми сучасної психології, 24, 7-16.
20. Міляєва, В. (2017). Підходи до визначення поняття професійної компетентності на засадах лідерства в сучасній психологічній теорії. Університети і лідерство, 1.
21. Міляєва, В., & Лебідь, Н. (2016). Психологічні особливості стилю управління керівників-лідерів закладів середньої освіти. Університети і лідерство, 2.
22. Мокрик, А.В. (2017). Психологічні підходи дослідження гендерних аспектів лідерства в управлінській практиці. Інноватика у вихованні, 6, 296-301.
23. Романенко, О.В., & Степанчук, Д.М. (2018). Вплив стилів лідерства на соціально-психологічний клімат у групі серед підлітків. Юридична психологія, 1, 43-52.
24. Романовський, О.Г., & Бондаренко, В.В. (2017). Інноваційне формування повного спектру особистісних якостей лідера у всіх видах професійної діяльності на прикладі майбутніх психологів. Теорія і практика управління соціальними системами, 2, 3–13.
25. Сибірна, Р.І., & Сибірний, А.В. (2018). Психолого-концептуальні підходи до лідерства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна, 1, 106-113.
26. Ставицький, А. (2016). Психологічний портрет учасників «Програми розвитку лідерського потенціалу університетів України» на основі тесту «16 персональностей». Університети і лідерство, 3.
27. Філатова, Л. С., & Новохацька, Л. В. (2014). Теоретичні аспекти теорій лідерства крізь призму ефективного лідерства. Економіка: реалії часу, 3, 64-69.
28. Шихненко, Д. В. (2016). Становлення особистості інноваційного лідера крізь призму соціально-психологічних вимірів. Інвестиції: практика та досвід, 13, 103-108.
29. Штанько, Н. А. (2017). Психолого-педагогічна модель розвитку лідерських якостей керівників органів внутрішніх справ у процесі професійно-психологічної підготовки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки, 6(1), 165-169.
30. Lipman-Blumen, J. 2000. Connective Leadership: Managing in a Changing World. Oxford University Press: Oxford.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
