Теоретичні передумови вивчення феномену монетарної культури
Анотація
Вступ. Статтю присвячено дослідженню передумов вивчення феномену монетарної культури особистості. Теоретично обґрунтовано, що монетарна культура має своїм підґрунтям вивчення ролі грошей в соціумі в рамках філософських, соціологічних, економічних та психологічних досліджень.
Мета. Аналіз наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, що є основою становлення монетарної культури як соціально-психологічного феномену.
Методи: системний аналіз, синтез, узагальнення.
Результати. Висвітлено теоретичні передумови вивчення феномену монетарної культури, розкрито її соціально-психологічну сутність. Проаналізовано основні теорії грошей. З’ясовано, що погляди на соціально-психологічні аспекти функціонування грошей пройшли довгий шлях еволюції в історії наукової думки. Визначено, що порівняно нове поняття «монетарна культура» є процесом формування в особистості знань про гроші, навичок монетарної поведінки, цілісного відображення в свідомості людини монетарних відносин.
Висновки. У статті проаналізовано основні теоретичні підходи, які є передумовами вивчення монетарної культури як соціально-психологічного феномену.
Посилання
2. Карамушка, Л. М., & Ходакевич, О. Г. (2017). Психологічні особливості ставлення студентської молоді до грошей: монографія. Київ : КНЕУ.
3. Мазараки, А. А. (2004). Философия денег: монографія. Київ: Київ. нац. торг.- економ. ун-т.
4. Скринник, З.Е. (2006). Гроші у вимірах комунікативних практик: соціокультурний аспект: монографія. Львів: ЛБІ НБУ.
5. Туган-Барановський, М. І. (1994). Політична економія. Курс популярний. Київ: Наукова думка.
6. Шкребець, М. С. (2005). Специфіка грошової культури української молоді. Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали VIIІ Міжнародної науково–практичної конференції. (Житомир, 17–18 травня 2006 р.). Ч. 1. Житомир. 50–52.
7. Adler, A. (2006). The Individual Psychology of Alfred Adler. H. L. Ansbacher and R. R. Ansbacher (Eds.). New York: Harper Torchbooks.
8. Aristotle. (2019). Metaphysics. Сlassics. mit. edu. The Internet Classics Archive. 30. January 2019.
9. Bandura, A. (1977). Social Learning Theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
10. Coleman, J. (1990). Foundations of Social Theory. Cambridge, Mass: Belknap Press of Harvard University Press.
11. Davies, E., & Lea, S. (1995). Student attitudes to student debt. Journal of Economic Psychology, 16, 663-791.
12. Danziger, K. (1998). Children’s earliest conception of economic relationships. J. of Soc. Psychol, 47, 231–240.
13. Furnham, A. (2018). School children's perception of economic justice: А cross - cultural comparison. J. of Economic Psychol, 8, 457 – 467.
14. Freud, S. (2019). Character and Anal Eroticism. London: Hogarth.
15. Fromm, E. (2002). Escape from Freedom. New York: Rinehart, & Co.
16. Hegel, G. (1929). Vorlesungen über die Philosophie der Weltgeschichte, Band II, Meiner.
17. Habermas, J. (1985). Der philosophische Diskurs der Moderne. Frankfurt am Main.
18. Jahoda, G. (1979). The construction of economic reality by some Glaswegian children. Europ. J. of Soc. Psychol., 9, 115 – 127.
19. Katona, G. (2018). Psychological Economics. New York: Elsevier.
20. Keynes, J. (2019). Essays in Persuasion. New York, W.W. Norton, & Co.
21. Marshall, H., & Magruder, L. (1960). Relations between parent money education practices and children's knowledge and use of money. Child Devel, 31, 253–284.
22. Marx, К. (1972). Das Kapital. Erster Band, in: Marx-Engels-Werke, Band 23. Berlin.
23. Moscovici, S. (2020). La théorie des représentations sociales, profondément ancrée dans les sciences sociales, est théorisée pour la première fois dans son ouvrage La Psychanalyse, son image et son publi. Grasset.
24. Lassarres, D. (1996). Consumer education in French families and schools. Economic Socialization. Cheltenham: Edward Elgar.
25. Lindgren, H. C. (1991). The psychology of money. Krieger Publishing Company. Malabar, Florid.
26. Simmel, G. (1996). Philosophie des Geldes. Leipzig: Duncker, & Humblot [The Philosophy of Money].
27. Skinner, B. F. (1978). The Behavior of Organisms. New York: Appleton-Century-Crofts.
28. Smith, A. (2002). The Theory of Moral Sentiments. Cambridge University Press.
29. Sutton, R. (2018). Behaivour in the attainment of economic concepts. Of Psychol., 53, 37–46.
30. Strauss, A. (2020). The development and transformation of monetary meaning in the child. Amer. Sociol. Review, 53, 275-86.
31. Tang, T. (1997). The development of short money ethic scale. Personality and Individual Differences, 19, 809 -16.
32. Weber, М. (2008). Economy and Society: An Outline of Interpretive Sociology. Berkley: U. of California Press.
33. Zelizer, V. A. (2018). The Social Meaning of Mone. American Journal of Sociology, 95, 342–377.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
