Інтерсуб’єктний підхід у дослідженні соціально-психологічної адаптації українців до вимушеної міграції
Анотація
Вступ. Статтю присвячено проблемі соціально-психологічної адаптації мігрантів, що набуває особливої значущості, оскільки велика кількість українців внаслідок війни були вимушені мігрувати у інші країни світу.
Мета. Обґрунтування інтерсуб’єктного підходу до вивчення процесу соціально-психологічної адаптації вимушених мігрантів.
Результати. Визначені зміст, особливості та чинники соціально-психологічної адаптації вимушених мігрантів. Встановлено значення суб’єктності для особистості мігранта та соціокультурного простору приймаючої країни задля ефективного протікання процесу соціально-психологічної адаптації.
Висновки. Обґрунтовано теоретичне положення інтерсуб’єктного підходу до вивчення процесу соціально-психологічної адаптації вимушених мігрантів.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
