Професійна самоефективність та її роль у забезпеченні психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах війни та повоєнного відродження: теоретичний аналіз проблеми
Ключові слова:
самоефективність, професійна самоефективність, самоефективність вчителя, освітні організації, персонал освітніх організацій, психологічне здоров’я, війна, повоєнне відродження
Анотація
Вступ. Важливим та актуальним завданням сьогодення для науковців-психологів є пошук дієвих чинників, що сприяють підвищенню ефективності діяльності персоналу освітніх організацій в умовах війни та забезпечують його психологічне здоров’я. Одним із таких чинників є самоефективність особистості в цілому та, зокрема, професійна самоефективність.
Мета: здійснити теоретичний аналіз поняття «професійна самоефективність» та визначити її роль у забезпеченні психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах війни та повоєнного відродження.
Результати. У західній організаційній психології проблема самоефективності досліджується в декількох напрямах: у зв’язку з ефективністю роботи та задоволеністю роботою, як корелята особистісних характеристик персоналу організацій, як чинник зниження професійного стресу, вигорання, як чинник забезпечення психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя.
Одним із видів самоефективності є професійна самоефективність, що розглядається як частина професійної «Я-концепції» та визначається як переконаність людини у здатності успішно виконувати завдання, пов’язані з її роботою. Професійна самоефективність у зарубіжних дослідженнях розглядається як суттєва корелята таких організаційних показників, як: кар’єра, задоволення роботою, відданість, залученість до роботи та продуктивність роботи в цілому. А також визначено, що професійна самоефективність виступає певним «буфером» щодо професійного стресу, вигорання.
В умовах війни розвиток самоефективності набуває особливого значення. З одного боку, рівень самоефективності у певних категорій населення дещо знижується, а, з іншого боку, самоефективність відіграє ключову роль у реакціях на стрес, якості подолання загрозливих ситуацій та травмівних подій. Окрім того, самоефективність виступає вагомим чинником повоєнного відновлення особистості та може розвиватися під впливом психологічних інтервенцій.
Висновки. Результати проведеного теоретичного дослідження можуть бути використані для проведення емпіричних досліджень професійної самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах війни та розробці спеціальних психологічних технологій задля її розвитку.
Посилання
1. Бахмутова, Л. (2018). Особливості динаміки самоефективності діяльності зимівників українських антарктичних експедицій. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(13), 15-24.
2. Бондарчук, О.І. (2014). Особливості організаційної культури освітніх організацій залежно від самоефективності керівників. Актуальні проблеми психології, 1, 13-19.
3. Вовк, О. М. (2010). Самоефективність: сутність, структура та особливості розвитку в студентському віці. Вісник психології і соціальної педагогіки : зб. наук. праць, 3. www.psyh.kiev.ua
4. Гальцева, Т.О. (2015). Види самоефективності особистості: їх характеристика та дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : психологічні науки, 4, 110–114.
5. Гура, Г.Н. (2023). Вплив особистісних очікувань на адаптацію підприємців та керівників бізнесу в умовах війни. Особистість, суспільство, війна: тези доповідей учасників міжнародного психологічного форуму (7 квіт. 2023 р., м. Харків, Україна). Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків. 265 с.
6. Казакова, С.В. (2018). Особливості самоефективності керівників закладів професійно-технічної освіти як психологічного чинника успішності їхньої професійної діяльності. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки, 6, 65-77.
7. Кокун, О.М. (2022). Психодіагностичні показники рівня психічного здоров’я дорослого населення України після перших місяців війни. Актуальні проблеми психології: Том. 5, 22, 78-86.
8. Кревська, О.О. (2016). Мотиваційна детермінація професійної самоефективності особистості. Психологічні перспективи, 30, 86-95.
9. Креденцер, О. (2016). Підприємницька самоефективність персоналу освітніх організацій як чинник розвитку їх підприємницької активності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1, 51–60.
10. Креденцер, О. (2019). Психологія розвитку підприємницької активності персоналу освітніх організацій : монографія. Київ : Логос.
11. Креденцер, О. (2021). Емпіричне дослідження особливостей розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії COVID-19. Oрганізаційна психологія. Eкономічна психологія, 1(22), 89-101. https://doi.org/10.31108/2.2021.1.22.10
12. Кузікова, С.Б. (2023). Психологічні аспекти самоефективності вчителів початкових класів. Теорія та методика дошкільної і початкової освіти: [монографія]. Pед. О. В. Лобової, & С. М. Кондратюк. Суми, 409-435.
13. Лаптєва, Н. (2020). Психометричний аналіз українського варіанту Шкали професійної самоефективності. Психологічний журнал, 6 (2), 164–172. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.2.15
14. Михайличенко, В.Є., & Полякова, Н.В. (2014). Роль самоефективності в процесі активізації лідерського потенціалу особистості. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 45, 179–184. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2014_45_29
15. Музика, О.О. (2018). Самоефективність як фактор професіоналізації студентів. Освітологічний дискурс, 3–4 (22–23), 83–94.
16. Пророк, Н.В. (2009). Самоефективність і успішність професійної діяльності. Актуальні проблеми психології. Т. 7, 22, 176–180.
17. Сняданко, І.І. (2014). Дослідження рівня навчально-професійної самоефективності в студентів технічних університетів. Практична психологія та соціальна робота, 4, 7–12.
18. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
19. Шапошнік, Д.О. (2011). Ресурси теорії самоефективності особистості у сучасній психології. Вісник Харківського національного університету. Серія : Психологія, 937, 302–305.
20. Abele, A. E., & Spurk, D. (2009). The longitudinal impact of self-efficacy and career goals on objective and subjective career success. Journal of Vocational Behavior, 74(1), 53–62. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2008.10.005
21. Alon, R., Cinamon, R.G., & Aram, D. (2023). Working adults' future occupational plans: the contribution of role characteristics, social support, and occupational self-efficacy. International Journal Education Vocat Guidance, 23, 169–189. https://doi.org/10.1007/s10775-021-09496-x
22. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York : Freeman.
23. Barni, D., Danioni, F., & Benevene, P. (2019). Teachers’ Self-Efficacy: The Role of Personal Values and Motivations for Teaching. Front. Psychol, 10, 16–45. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.01645
24. Benight, C., & Bandura, A. (2004). Social cognitive theory of posttraumatic recovery: the role of perceived self-efficacy. Behaviour Research and Therapy, 10, 1129-1148, https://doi.org/10.1016/j.brat.2003.08.008.
25. Berger, R., & Gelkopf M. (2011). An intervention for reducing secondary traumatization and improving professional self-efficacy in well baby clinic nurses following war and terror: A random control group trial. International Journal of Nursing Studies, 5, 601-610, https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2010.09.007.
26. Bernales-Turpo, D., Quispe-Velasquez, R., Flores-Ticona, D. et al. (2022). Burnout, Professional Self-Efficacy, and Life Satisfaction as Predictors of Job Performance in Health Care Workers: The Mediating Role of Work Engagement. Journal of Primary Care & Community Health, 13. doi:10.1177/21501319221101845
27. Dadipoor, S., Alavi, A., Ghaffari, M. et al. (2021). Association between self-efficacy and general health: a cross-sectional study of the nursing population. BMC Nurs, 20. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-021-00568-5
28. Eltanamly, H., Leijten, P., van Roekel, E., Mouton, B., Pluess, M., & Overbeek, G. (2023). Strengthening parental self-efficacy and resilience: A within-subject experimental study with refugee parents of adolescents. Child Development, 94, 187– 201. https://doi.org/10.1111/cdev.13848
29. Fabio, A., & Palazzeschi, L. (2008). Emotional intelligence and self-efficacy in a sample of Italian high school teachers. Social Behavior and Personality: An international journal, 36(3), 315–326. DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.2008.36.3.315
30. Guarnaccia, C., Scrima, F., Civilleri, A., & Salerno, L. (2018). The Role of Occupational Self-Efficacy in Mediating the Effect of Job Insecurity on Work Engagement, Satisfaction and General Health. Current Psychology, 37. DOI: 10.1007/s12144-016-9525-0.
31. Gull, M. (2016). Self-efficacy and mental health among professional students: A correlational study. International Journal of Modern Social Sciences 5, 42–51.
32. Gumbau, R., Peiro, J., & Salanova, М. (2001). Moderator effects of self-efficacy on occupational stress. Psychology in Spain, 5, 63–74.
33. Judge, T.A., & Bono, J.E. (2001). Relationship of core self-evaluations traits—self-esteem, generalized self-efficacy, locus of control, and emotional stability—with job satisfaction and job performance: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 86(1), 80–92. DOI: https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.1.80
34. Klaeijsen, A., Vermeulen, M., & Martens, R. (2018). Teachers' Innovative Behavior: The Importance of Basic Psychological Need Satisfaction, Intrinsic Motivation, and Occupational Self-Efficacy, Scandinavian Journal of Educational Research, 62:5, 769-782, DOI: 10.1080 /00313831.2017.1306803
35. Konermann, J. (2012). Teachers' work engagement: A deeper understanding of the role of job and personal resources in relationship to work engagement, its antecedents, and its outcomes. [PhD Thesis - Research UT, graduation UT, University of Twente]. University of Twente. https://doi.org/10.3990/1.9789036533027
36. Lent, R., Brown, S., & Hackett, G. (1994). Toward a Unifying Social Cognitive Theory of Career and Academic Interest, Choice, and Performance. Journal of Vocational Behavior, 1, 79-122. https://doi.org/10.1006/jvbe.1994.1027.
37. Liu, E., & Huang, J., (2019). Occupational self-efficacy, organizational commitment, and work engagement. Social Behavior and Personality: an international journal, 8, 1-7(7) DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.8046
38. Mo Ching Mok, M., & Moore, P. (2019). Teachers & self-efficacy. Educational Psychology, 39:1, 1-3. DOI: 10.1080/01443410.2019.1567070
39. Nauta, M.M. (2004). Self-Efficacy as a Mediator of the Relationships between Personality Factors and Career Interests. Journal of Career Assessment, 12(4), 381–394. DOI: https://doi.org/10.1177/1069072704266653
40. Runhaar, P., Machiel, B., & Vermeulen, M. (2019). Exploring teachers’ career self-management. Considering the roles of organizational career management, occupational self-efficacy, and learning goal orientation. Human Resource Development International, 22:4, 364-384, DOI: 10.1080/13678868.2019.1607675
41. Salimirad, F., & Srimathi, N.L. (2016). The Relationship between, Psychological Well-Being and Occupational Self-Efficacy among Teachers in the City of Mysore, India. The International Journal of Indian Psychology, 3, 14-21.
42. Schyns, B., & von Collani, G. (2002). A new Occupational Self-Efficacy Scale and its relation to personality constructs and organizational variables. European Journal of Work and Organizational Psychology, 11, 219-241.
43. Skaalvik, E., & Skaalvik, S. (2016). Teacher Stress and Teacher Self-Efficacy as Predictors of Engagement, Emotional Exhaustion, and Motivation to Leave the Teaching Profession. Creative Education, 7, 1785-1799. DOI: 10.4236/ce.2016.713182.
44. Solomon, Z., Benbenishty, R., & Mikulincer, M. (1991). The contribution of wartime, pre-war, and post-war factors to self-efficacy: A longitudinal study of combat stress reaction. Journal Traumatic Stress, 4, 345-361. https://doi.org/10.1002/jts.2490040304
45. Soltani, M.A., Karaminia, R., & Hashemian, S.A. (2014). Prediction of war veteran's mental health based on spiritual well-being, social support and self-efficacy variables: The mediating role of life satisfaction. Journal of education and health promotion, 3, 57. https://doi.org/10.4103/2277-9531.134757
46. Stajkovic, A., & Luthans, F. (1998). Self-Efficacy And Work-Related Performance: A Meta-Analysis. Psychological Bulletin, 124, 240-261. DOI: 10.1037/0033-2909.124.2.240.
2. Бондарчук, О.І. (2014). Особливості організаційної культури освітніх організацій залежно від самоефективності керівників. Актуальні проблеми психології, 1, 13-19.
3. Вовк, О. М. (2010). Самоефективність: сутність, структура та особливості розвитку в студентському віці. Вісник психології і соціальної педагогіки : зб. наук. праць, 3. www.psyh.kiev.ua
4. Гальцева, Т.О. (2015). Види самоефективності особистості: їх характеристика та дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : психологічні науки, 4, 110–114.
5. Гура, Г.Н. (2023). Вплив особистісних очікувань на адаптацію підприємців та керівників бізнесу в умовах війни. Особистість, суспільство, війна: тези доповідей учасників міжнародного психологічного форуму (7 квіт. 2023 р., м. Харків, Україна). Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків. 265 с.
6. Казакова, С.В. (2018). Особливості самоефективності керівників закладів професійно-технічної освіти як психологічного чинника успішності їхньої професійної діяльності. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки, 6, 65-77.
7. Кокун, О.М. (2022). Психодіагностичні показники рівня психічного здоров’я дорослого населення України після перших місяців війни. Актуальні проблеми психології: Том. 5, 22, 78-86.
8. Кревська, О.О. (2016). Мотиваційна детермінація професійної самоефективності особистості. Психологічні перспективи, 30, 86-95.
9. Креденцер, О. (2016). Підприємницька самоефективність персоналу освітніх організацій як чинник розвитку їх підприємницької активності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1, 51–60.
10. Креденцер, О. (2019). Психологія розвитку підприємницької активності персоналу освітніх організацій : монографія. Київ : Логос.
11. Креденцер, О. (2021). Емпіричне дослідження особливостей розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії COVID-19. Oрганізаційна психологія. Eкономічна психологія, 1(22), 89-101. https://doi.org/10.31108/2.2021.1.22.10
12. Кузікова, С.Б. (2023). Психологічні аспекти самоефективності вчителів початкових класів. Теорія та методика дошкільної і початкової освіти: [монографія]. Pед. О. В. Лобової, & С. М. Кондратюк. Суми, 409-435.
13. Лаптєва, Н. (2020). Психометричний аналіз українського варіанту Шкали професійної самоефективності. Психологічний журнал, 6 (2), 164–172. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.2.15
14. Михайличенко, В.Є., & Полякова, Н.В. (2014). Роль самоефективності в процесі активізації лідерського потенціалу особистості. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 45, 179–184. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2014_45_29
15. Музика, О.О. (2018). Самоефективність як фактор професіоналізації студентів. Освітологічний дискурс, 3–4 (22–23), 83–94.
16. Пророк, Н.В. (2009). Самоефективність і успішність професійної діяльності. Актуальні проблеми психології. Т. 7, 22, 176–180.
17. Сняданко, І.І. (2014). Дослідження рівня навчально-професійної самоефективності в студентів технічних університетів. Практична психологія та соціальна робота, 4, 7–12.
18. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
19. Шапошнік, Д.О. (2011). Ресурси теорії самоефективності особистості у сучасній психології. Вісник Харківського національного університету. Серія : Психологія, 937, 302–305.
20. Abele, A. E., & Spurk, D. (2009). The longitudinal impact of self-efficacy and career goals on objective and subjective career success. Journal of Vocational Behavior, 74(1), 53–62. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2008.10.005
21. Alon, R., Cinamon, R.G., & Aram, D. (2023). Working adults' future occupational plans: the contribution of role characteristics, social support, and occupational self-efficacy. International Journal Education Vocat Guidance, 23, 169–189. https://doi.org/10.1007/s10775-021-09496-x
22. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York : Freeman.
23. Barni, D., Danioni, F., & Benevene, P. (2019). Teachers’ Self-Efficacy: The Role of Personal Values and Motivations for Teaching. Front. Psychol, 10, 16–45. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.01645
24. Benight, C., & Bandura, A. (2004). Social cognitive theory of posttraumatic recovery: the role of perceived self-efficacy. Behaviour Research and Therapy, 10, 1129-1148, https://doi.org/10.1016/j.brat.2003.08.008.
25. Berger, R., & Gelkopf M. (2011). An intervention for reducing secondary traumatization and improving professional self-efficacy in well baby clinic nurses following war and terror: A random control group trial. International Journal of Nursing Studies, 5, 601-610, https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2010.09.007.
26. Bernales-Turpo, D., Quispe-Velasquez, R., Flores-Ticona, D. et al. (2022). Burnout, Professional Self-Efficacy, and Life Satisfaction as Predictors of Job Performance in Health Care Workers: The Mediating Role of Work Engagement. Journal of Primary Care & Community Health, 13. doi:10.1177/21501319221101845
27. Dadipoor, S., Alavi, A., Ghaffari, M. et al. (2021). Association between self-efficacy and general health: a cross-sectional study of the nursing population. BMC Nurs, 20. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-021-00568-5
28. Eltanamly, H., Leijten, P., van Roekel, E., Mouton, B., Pluess, M., & Overbeek, G. (2023). Strengthening parental self-efficacy and resilience: A within-subject experimental study with refugee parents of adolescents. Child Development, 94, 187– 201. https://doi.org/10.1111/cdev.13848
29. Fabio, A., & Palazzeschi, L. (2008). Emotional intelligence and self-efficacy in a sample of Italian high school teachers. Social Behavior and Personality: An international journal, 36(3), 315–326. DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.2008.36.3.315
30. Guarnaccia, C., Scrima, F., Civilleri, A., & Salerno, L. (2018). The Role of Occupational Self-Efficacy in Mediating the Effect of Job Insecurity on Work Engagement, Satisfaction and General Health. Current Psychology, 37. DOI: 10.1007/s12144-016-9525-0.
31. Gull, M. (2016). Self-efficacy and mental health among professional students: A correlational study. International Journal of Modern Social Sciences 5, 42–51.
32. Gumbau, R., Peiro, J., & Salanova, М. (2001). Moderator effects of self-efficacy on occupational stress. Psychology in Spain, 5, 63–74.
33. Judge, T.A., & Bono, J.E. (2001). Relationship of core self-evaluations traits—self-esteem, generalized self-efficacy, locus of control, and emotional stability—with job satisfaction and job performance: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 86(1), 80–92. DOI: https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.1.80
34. Klaeijsen, A., Vermeulen, M., & Martens, R. (2018). Teachers' Innovative Behavior: The Importance of Basic Psychological Need Satisfaction, Intrinsic Motivation, and Occupational Self-Efficacy, Scandinavian Journal of Educational Research, 62:5, 769-782, DOI: 10.1080 /00313831.2017.1306803
35. Konermann, J. (2012). Teachers' work engagement: A deeper understanding of the role of job and personal resources in relationship to work engagement, its antecedents, and its outcomes. [PhD Thesis - Research UT, graduation UT, University of Twente]. University of Twente. https://doi.org/10.3990/1.9789036533027
36. Lent, R., Brown, S., & Hackett, G. (1994). Toward a Unifying Social Cognitive Theory of Career and Academic Interest, Choice, and Performance. Journal of Vocational Behavior, 1, 79-122. https://doi.org/10.1006/jvbe.1994.1027.
37. Liu, E., & Huang, J., (2019). Occupational self-efficacy, organizational commitment, and work engagement. Social Behavior and Personality: an international journal, 8, 1-7(7) DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.8046
38. Mo Ching Mok, M., & Moore, P. (2019). Teachers & self-efficacy. Educational Psychology, 39:1, 1-3. DOI: 10.1080/01443410.2019.1567070
39. Nauta, M.M. (2004). Self-Efficacy as a Mediator of the Relationships between Personality Factors and Career Interests. Journal of Career Assessment, 12(4), 381–394. DOI: https://doi.org/10.1177/1069072704266653
40. Runhaar, P., Machiel, B., & Vermeulen, M. (2019). Exploring teachers’ career self-management. Considering the roles of organizational career management, occupational self-efficacy, and learning goal orientation. Human Resource Development International, 22:4, 364-384, DOI: 10.1080/13678868.2019.1607675
41. Salimirad, F., & Srimathi, N.L. (2016). The Relationship between, Psychological Well-Being and Occupational Self-Efficacy among Teachers in the City of Mysore, India. The International Journal of Indian Psychology, 3, 14-21.
42. Schyns, B., & von Collani, G. (2002). A new Occupational Self-Efficacy Scale and its relation to personality constructs and organizational variables. European Journal of Work and Organizational Psychology, 11, 219-241.
43. Skaalvik, E., & Skaalvik, S. (2016). Teacher Stress and Teacher Self-Efficacy as Predictors of Engagement, Emotional Exhaustion, and Motivation to Leave the Teaching Profession. Creative Education, 7, 1785-1799. DOI: 10.4236/ce.2016.713182.
44. Solomon, Z., Benbenishty, R., & Mikulincer, M. (1991). The contribution of wartime, pre-war, and post-war factors to self-efficacy: A longitudinal study of combat stress reaction. Journal Traumatic Stress, 4, 345-361. https://doi.org/10.1002/jts.2490040304
45. Soltani, M.A., Karaminia, R., & Hashemian, S.A. (2014). Prediction of war veteran's mental health based on spiritual well-being, social support and self-efficacy variables: The mediating role of life satisfaction. Journal of education and health promotion, 3, 57. https://doi.org/10.4103/2277-9531.134757
46. Stajkovic, A., & Luthans, F. (1998). Self-Efficacy And Work-Related Performance: A Meta-Analysis. Psychological Bulletin, 124, 240-261. DOI: 10.1037/0033-2909.124.2.240.
Опубліковано
2023-10-05
Як цитувати
Креденцер, О. (2023). Професійна самоефективність та її роль у забезпеченні психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах війни та повоєнного відродження: теоретичний аналіз проблеми. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 29(2-3), 52-64. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.5
Розділ
Статті
