Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями

Ключові слова: російсько-українська війна, суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, благополуччя в стосунках, фізичне здоров’я та благополуччя, копінг-стратегії, освітні та наукові організації, персонал

Анотація

Вступ. Забезпечення суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни є важливою науковою та практичною проблемою. Це потребує, зокрема, вивчення особистісних чинників, що впливають на цей феномен.

Мета: дослідити рівень суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни та його зв’язок з копінг-стратегіями.

Методи: «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі» (The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB) (P. Pontin, M. Schwannauer, S. Tai, & M. Kinderman; адаптація Л. Карамушки, К.Терещенко, О. Креденцер); методика «The Coping Inventory for Stressful Situations (CISS)» (N.S, Endler, J.D.Parker); статистичні методи (описові статистики, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона)).

Результати. У процесі дослідження виявлено помірний рівень суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Водночас показник «фізичне здоров’я та благополуччя» є майже вдвічі нижчим, порівняно з показниками «психологічне благополуччя» та «благополуччя в стосунках». Доведено наявність статистично значущого, позитивного та негативного зв’язку між всіма показниками суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни та більшістю копінг-стратегій («орієнтація на вирішення завдання», «соціальне відволікання», «спрямованість на емоції» та «уникнення»), що свідчить про те, що копінг-стратегії виступають суттєвим психологічним чинником суб’єктивного благополуччя цієї категорії персоналу.

Висновки. Отримані результати можуть бути використані в процесі управління освітніми та науковими організаціями з метою забезпечення ефективності їх діяльності в умовах війни, задоволеності персоналу роботою та іншими сферами життєдіяльності.

Посилання

1. Карамушка, Л.М. (2022). Копінг-стратегії персоналу освітніх та наукових організацій під час війни: рівень вираженності та зв'язок з психічним здоров’ям. Журнал сучасної психології, 4(27). 31-41. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-4
2. Карамушка, Л.М. (2022). Тренінгова програма «Як зберегти та підтримати психічне здоров'я освітнього персоналу в умовах війни»: зміст, структура, процедура проведення. Київський журнал психології та психотерапії, 4, 24-45. DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.03
3. Карамушка, Л. М., & Снігур, Ю. С. (2020). Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. Т. І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 55, 23-30.
4. Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8)
5. Коваленко, А. Б., & Вишнягова, Ю. А. (2017). Психологічне благополуччя військовослужбовців, що отримали поранення в зоні АТО. Український психологічний журнал, 3, 124–134.
6. Лукомська, С.О., & Мельник, О.В. (2018). Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології, 1(14), 233–242.
7. Осьодло, В. І. (2017). Вплив спорту та фізичної активності на психологічне благополуччя ветеранів бойових дій: систематичний огляд. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: матеріали Міжнародної науково- практичної конференції (с. 279–281). Київ: НУОУ.
8. Титаренко, Т. (2018). Психологічне благополуччя особистості у контексті посттравматичного життєтворення. Особистість та її історія. За ред. Н. В.Чепелєвої, М. В.Папучі (с. 102-112). НДУ ім. Миколи Гоголя.
9. Чайка, Г. (2020). Психологічні характеристики, що впливають на особисту автономію, як чинник психологічного благополуччя. Психологічний часопис, 6(1), 18–28.
10. Diener, E. (2008). Assessing well-being: defining and measuring subjective well-being (social indicators research series). Springer.
11. Dvornyk, M. (2020). Personality’s psychological well-being during the transition from war to peace. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 45(48), 79-87. https://doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144
12. Easterlin, R. (2004). The economics of happiness. Daedalus, 133, 26–33
13. Endler, N. S., & Parker, J. D. (1990). Multidimensional assessment of coping: A critical evaluation. Journal of Personality and Social Psychology, 58(5), 844–854. https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.5.844
14. Kahneman, D., & Krueger, A.B. (2006). Developments in the measurement of subjective well-being. Journal Economic Perspective, 20, 3-24.
15. Karamushka, L. M. et al. (2022). Study on subjective well-being of different groups of population during the 2022 war in Ukraine. Wiad. Lek. 75(8 pt 1), 1854-1860.
16. Kashdan, T. B. (2004). The assessment of subjective well-being (issues raised by the Oxford happiness questionnaire). Personality and Individual Differences, 36, 1225–1232.
17. Kostruba, N., & Polischuk, Z. (2022). Students’ psychological well-being during the war: an empirical analysis. Psychological Prospects Journal, 40, 51–61. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kos.
18. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York.
19. McGillivray, M. (2007). Human well-being: issues, concepts and measures. Human well-being: concept and measurement. (Eds. McGillivray M. Basingstoke, pp.1-23). Palgrave Macmillan.
20. Miliutina, K. (2023) The Role of Pets in Preserving the Emotional and Spiritual Wellbeing of Ukrainian Residents During Russian Hostilities. Journal of Religion and Health, 62, 500-509. https://doi.org/10.1007/s10943-022-01669-4.
21. New Economic Foundation. Measuring well-being: a guide for practitioners (2012). New Economic Foundation.
22. Niemiec, C. P. (2014). Eudaimonic Well-Being. A. C. Michalos (Eds.), Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Springer, Dordrecht.
23. Office for National Statistics: Spotlight on subjective well-being. (2010). Office for National Statistics.
24. Pontin, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11:150. https://doi:10.1186/1477-7525-11-150
25. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of personality and Social Psychology, 69, 719–727.
Опубліковано
2023-04-06

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##