Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями
Анотація
Вступ. Забезпечення суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни є важливою науковою та практичною проблемою. Це потребує, зокрема, вивчення особистісних чинників, що впливають на цей феномен.
Мета: дослідити рівень суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни та його зв’язок з копінг-стратегіями.
Методи: «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі» (The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB) (P. Pontin, M. Schwannauer, S. Tai, & M. Kinderman; адаптація Л. Карамушки, К.Терещенко, О. Креденцер); методика «The Coping Inventory for Stressful Situations (CISS)» (N.S, Endler, J.D.Parker); статистичні методи (описові статистики, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона)).
Результати. У процесі дослідження виявлено помірний рівень суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Водночас показник «фізичне здоров’я та благополуччя» є майже вдвічі нижчим, порівняно з показниками «психологічне благополуччя» та «благополуччя в стосунках». Доведено наявність статистично значущого, позитивного та негативного зв’язку між всіма показниками суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни та більшістю копінг-стратегій («орієнтація на вирішення завдання», «соціальне відволікання», «спрямованість на емоції» та «уникнення»), що свідчить про те, що копінг-стратегії виступають суттєвим психологічним чинником суб’єктивного благополуччя цієї категорії персоналу.
Висновки. Отримані результати можуть бути використані в процесі управління освітніми та науковими організаціями з метою забезпечення ефективності їх діяльності в умовах війни, задоволеності персоналу роботою та іншими сферами життєдіяльності.
Посилання
2. Карамушка, Л.М. (2022). Тренінгова програма «Як зберегти та підтримати психічне здоров'я освітнього персоналу в умовах війни»: зміст, структура, процедура проведення. Київський журнал психології та психотерапії, 4, 24-45. DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.03
3. Карамушка, Л. М., & Снігур, Ю. С. (2020). Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. Т. І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 55, 23-30.
4. Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8)
5. Коваленко, А. Б., & Вишнягова, Ю. А. (2017). Психологічне благополуччя військовослужбовців, що отримали поранення в зоні АТО. Український психологічний журнал, 3, 124–134.
6. Лукомська, С.О., & Мельник, О.В. (2018). Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології, 1(14), 233–242.
7. Осьодло, В. І. (2017). Вплив спорту та фізичної активності на психологічне благополуччя ветеранів бойових дій: систематичний огляд. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: матеріали Міжнародної науково- практичної конференції (с. 279–281). Київ: НУОУ.
8. Титаренко, Т. (2018). Психологічне благополуччя особистості у контексті посттравматичного життєтворення. Особистість та її історія. За ред. Н. В.Чепелєвої, М. В.Папучі (с. 102-112). НДУ ім. Миколи Гоголя.
9. Чайка, Г. (2020). Психологічні характеристики, що впливають на особисту автономію, як чинник психологічного благополуччя. Психологічний часопис, 6(1), 18–28.
10. Diener, E. (2008). Assessing well-being: defining and measuring subjective well-being (social indicators research series). Springer.
11. Dvornyk, M. (2020). Personality’s psychological well-being during the transition from war to peace. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 45(48), 79-87. https://doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144
12. Easterlin, R. (2004). The economics of happiness. Daedalus, 133, 26–33
13. Endler, N. S., & Parker, J. D. (1990). Multidimensional assessment of coping: A critical evaluation. Journal of Personality and Social Psychology, 58(5), 844–854. https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.5.844
14. Kahneman, D., & Krueger, A.B. (2006). Developments in the measurement of subjective well-being. Journal Economic Perspective, 20, 3-24.
15. Karamushka, L. M. et al. (2022). Study on subjective well-being of different groups of population during the 2022 war in Ukraine. Wiad. Lek. 75(8 pt 1), 1854-1860.
16. Kashdan, T. B. (2004). The assessment of subjective well-being (issues raised by the Oxford happiness questionnaire). Personality and Individual Differences, 36, 1225–1232.
17. Kostruba, N., & Polischuk, Z. (2022). Students’ psychological well-being during the war: an empirical analysis. Psychological Prospects Journal, 40, 51–61. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kos.
18. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York.
19. McGillivray, M. (2007). Human well-being: issues, concepts and measures. Human well-being: concept and measurement. (Eds. McGillivray M. Basingstoke, pp.1-23). Palgrave Macmillan.
20. Miliutina, K. (2023) The Role of Pets in Preserving the Emotional and Spiritual Wellbeing of Ukrainian Residents During Russian Hostilities. Journal of Religion and Health, 62, 500-509. https://doi.org/10.1007/s10943-022-01669-4.
21. New Economic Foundation. Measuring well-being: a guide for practitioners (2012). New Economic Foundation.
22. Niemiec, C. P. (2014). Eudaimonic Well-Being. A. C. Michalos (Eds.), Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Springer, Dordrecht.
23. Office for National Statistics: Spotlight on subjective well-being. (2010). Office for National Statistics.
24. Pontin, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11:150. https://doi:10.1186/1477-7525-11-150
25. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of personality and Social Psychology, 69, 719–727.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
