Взаємозв’язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в умовах війни в Україні
Анотація
Вступ. Актуальним в умовах війни в Україні є дослідження особистісних чинників подолання наслідків негативного впливу травматичних подій на життя та навчально-наукову діяльність аспірантів.
Мета – емпірично встановити характер взаємозв’язку між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в період відновлення навчання після деокупації регіону.
Методи. Наративне інтерв’ю «Вплив стресу війни на ваше життя», комплекс психодіагностичних методик, таких як: «Госпітальна шкала тривоги і депресії» (Zigmond & Snaith); «Шкала задоволеності життям» (Diener, Emmons, Larsen, Griffin); «Шкала посттравматичного зростання» (Tedeschi & Calhoun). Зібраний якісний матеріал підлягав контент-аналізу за заздалегідь визначеними критеріями. Для статистичної обробки даних застосовано кореляційний аналіз методом Пірсона.
Результати. Встановлено помірний позитивний зв’язок між задоволеністю життям та інтегральним показником посттравматичного зростання особистості; виявлено тісний значущий зв’язок задоволеності життям зі здатністю до посттравматичного зростання у сферах «цінність життя» та «цінність відносин».
Висновки. Психологічна підтримка аспірантів в умовах війни має бути спрямована водночас на підтримку ресурсів відновлення та ресурсів зростання: продуктивних копінгів, прийняття реальності, позитивної реінтерпретації травматичного досвіду.
Посилання
2. Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ: Педагогічна думка.
3. Карамушка, Л.М. (2021). «Healthy organizations»: сутність, основні напрямки та методи активності для забезпечення психічного здоров’я персоналу. Організаційна психологія. Економічна психологія,2-3 (23), 40-49.
4. Климчук, В.О. (2021). Психологія посттравматичного зростання. Кропивницький: Імекс-ЛТД.
5. Мельник, О.В. (2019). Посттравматичне зростання та резилентна реінтеграція учасників бойових дій на сході України. Психологічний часопис. Том 5 (6), 79-92.
6. Панок, В.Г., & Ткачук, І.І. (ред.). (2021). Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи). Київ: Ніка-Центр.
7. Сандал О.С. (2021) Психотравмувальні події як чинник травматичного досвіду особистості. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки, 2, 49-62.
8. Підлісецька, Л. (ред.). (2014). Синопсис діагностичних критеріїв DSM-V та протоколів NICE для діагностики та лікування основних психічних розладів у дітей та підлітків. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету.
9. Титаренко, Т. (Ред.). (2019). Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматичних подій: практичний посібник. Кропивницький: Імекс-ЛТД.
10. Титаренко, Т. М. (2020). Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
11. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький: Імекс-ЛТД.
12. Diener, E., &. Lucas, R. E. (1999). Personality and subjective wellbeing. In: D. Kahneman, E. Diener, & N. Schwarz (eds.). Well-being: The foundations of hedonicpsychology (pp. 213229). NewYork: Russell Sage Foundation.
13. Helgeson, V. S., Reynolds, K. A., & Tomich, P. L. (2006). A Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 74 (5), 797–816.
14. Joseph, S., & Butler, L. (2010). Positive Changes Following Adversity. PTSD Research Quarterly, 21 (3), 1–3.
15. Joseph, S., Williams, R., & Yule, W. (1993). Changes in outlook followingdisaster: The preliminary development of a measuretoassess positive and negative responses. Journal of Traumatic Stress, 6, 271–279.
16. Linley, P.A., & Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17, 11–21.
17. Masten, A. S. (1989). Resilience in development: Implications of the study of successful adaptation for development al psychopathology. In D. Cicchetti (Ed.), The emergence of a discipline: Rochester symposium on development a lpsychopathology (Vol. 1, pp. 261–294). Hillsdale, NJ: Erlbaum.
18. OgińskaBulik, N., & Juczyński, Z. (2010). Osobowośćstres a zdrowie [Personality, stress and health] (2 nded.). Warszawa: Wyd. Difin.
19. Ogińska-Bulik, N. (2014). Satisfaction with life and posttraumatic growthin persons after myocardialin farction. Health Psychology Report, 2 (2), 105–114.
20. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (1996), The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journa lof Traumatic Stress, 9, 455–471.
21. Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empiricale vidence. Psychological Inquairy, 15 (1),1–18.
22. Tomich, P. L., & Helgeson, V. (2002). Fiveyearslater: a crosssectional comparison of breast cancers urvivors with healthy women. Psycho-Oncology, 11, 154169.
23. Tomich, P.L., & Helgeson, V. (2004). Isfindings omething good inthe badal ways good? Benefitfind in gamong women with breast cancer. Health Psychology, 23, 1623.
24. Urcuyo, K. R., Boyers, A. E., Carver, C. S., & Antoni, M. H. (2005). Finding benefitin breast cancer: relations with personality, coping, and concurrent wellbeing. Psychology and Health, 20, 175192.
25. Werner, E. (1995). Resilience in development. Current Directions in Psychological Science 4(3):81–85.
