Психологи і війна: зміна парадигми надання психологічної/психотерапевтичної допомоги та резільєнтність фахівця

Ключові слова: війна, кризова ситуація, травматерапія, сетінг, стосунок «психолог-клієнт», резільєнтність, професійна ідентичність

Анотація

Вступ. Повномасштабне вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року назавжди змінило історію України і життя кожного українця. Мільйони людей, рятуючи своє життя, були вимушені переміщуватися в межах країни, Європи та всього світу, сотні тисяч  пішли боронити державу від російських загарбників, величезна кількість людей опинилися в  окупації і зазнали тортур, полону, наруги, голоду та інших жахливих поневірянь.  Очевидно, що війна, її наслідки,  кардинально змінили і парадигму надання психологічної допомоги, збільшили її роль і відповідальність в сучасних актуальних обставинах. У зв’язку з чим тема резільєнтності фахівців сфери ментального здоров’я набуває ще більшої актуальності. Адже від стійкості психоемоційного стану психологів залежить ефективність надання ними кваліфікованої допомоги.

Мета. Метою нашого дослідження є формулювання перших рефлексивних роздумів щодо зміни парадигми психологічної і психотерапевтичної  роботи у зв’язку з війною та стратегії підтримання і розвитку резільєнтності психологів і  психотерапевтів.

Результати. У статті проаналізовано особливості роботи психологів/психотерапевтів з клієнтами в умовах, спричинених масштабним  вторгненням Росії на територію України.  Досліджено деякі аспекти трансформації парадигми надання психічної та психотерапевтичної допомоги у  кризовій ситуації та основні її напрями, симптоматику  і запити клієнтів за минулі шість місяців і перспективи динаміки їхніх психоемоційних станів. З урахуванням цього проаналізовано зміни контексту терапевтичного стосунку в системі «психолог/психотерапевт – клієнт», розглянуто стратегію  підтримання і розвитку резільєнтної позиції та збереження психічного здоров’я фахівця у взаємозв’язку зі збереженням його професійної ідентичності.

Висновки. Подана у статті інформація може бути корисною при плануванні та організації діяльності надання психологічної допомоги, розробки та застосування пситехнології щодо підтримання і розвитку резільєнтності у фахівців сфери ментального здоров’я.

Посилання

1. Дорожкін, В. (2022). Терапевтичні стосунки в період війни. Українська асоціація терапевтів і бізнес тренерів: Відновлено з http://www.psyportal.org/texts/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D1%83-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8.html . - [InUkrainian]
2. Кюблер-Росс, Э. (2001). О смерти и умирании. София.
3. Лазос, Г.П. (2020). Модель психотехнології з розвитку резільєнтності у психологів/психотерапевтів, які працюють з постраждалими. Актуальні проблеми психології. Т. ІІІ : Консультативна психологія і психотерапія, 16, 26-43
4. Лазос, Г.П., Кісарчук, З.Г. (2017). Діагностика негативних емоційних станів психологів, що працюють з травмованими військовослужбовцями. Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології, 123-139.
5. Психолого-психіатрична допомога постраждалим при збройних конфліктах (2014). Методичні рекомендації. Київ.
6. Уляницький, Д. (2022). Арестович уже не рятує. Через війну українці витратили на антидепресанти 500 млн грн за пів року. Хто на цьому заробляє? Спец. вип. Forbes. 07.09.2022. Відновлено з https://forbes.ua/money/arestovich-vzhe-ne-ryatue-cherez-viynu-ukraintsi-vitratili-na-antideprisanti-500-mln-grn-za-piv-roku-khto-na-tsomu-zaroblyae-07092022-8085
7. American Psychiatric Association (1994). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. IV ed. 427- 429.
8. Bonanno, G. A. (2004) Loss, trauma, and human resilience: have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? Am Psychol, 59, 20 – 28.
9. Bowlby, J. (1999) [1969]. Attachment. Attachment and Loss (vol. 1) (2nd ed.). New York: Basic Books. ISBN 0-465-00543-8.
10. Bowlby, J. (1988). A Secure Base: Parent-Child Attachment and Healthy Human Development. Tavistock professional book.
11. Dobzhansky, Th.(1962). Mankind Evolving. Yale University Press: New Haven, Connecticut.
12. Goldstein, E. D. (2007). Sacred moments: Implications on well-being and stress. Journal of Clinical Psychology, 63, 1001-1019
13. Herman, J. (1992). Trauma and Recovery. The aftermath of violence — from domestic abuse to political terror. NY: Harper Collins.
14. Kristin, L. Szuhany, Matteo Malgaroli, Carly, D. Miron, and Naomi, M. Simon (2021). Prolonged Grief Disorder: Course, Diagnosis, Assessment, and Treatment. FOCUS, 19:2, 161-172
15. Lazos, G. (2020). Attachment styles as an important resilience factor of specialists in helping professions. Psychological journal, 6 (5), 130-144.
16. Masten, A. (2014). Ordinary magic: resilience in development. New York: The Gulford press.
17. Mentzos, S. (1991). Psychodynamische Modelle in der Psychiatrie. Vandenhoeck, & Ruprecht.
18. Mentzos, S. (2017). Lehrbuch der Psychodynamik: Die Funktion der Dysfunktionalität psychischer Störungen. Vandenhoeck, & Ruprecht.
19. Prout, T.A., Malone, A., Rice, T. et al. (2019). Resilience, Defense Mechanisms, and Implicit Emotion Regulation in Psychodynamic Child Psychotherapy. J Contemp Psychother, 49, 235–244. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10879-019-09423-w
20. Seiler, A., von Känel, R. and Slavich, G.M. (2020). The Psychobiology of Bereavement and Health: A Conceptual Review From the Perspective of Social Signal Transduction Theory of Depression. Front. Psychiatry, 11:565239. Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.565239.
Опубліковано
2022-11-25