Концепція проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині»

  • Оксана Валеріївна Креденцер Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України https://orcid.org/0000-0003-4119-190X
  • Людмила Миколаївна Карамушка Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України https://orcid.org/0000-0003-0622-3419
  • Франк Вальдшмідт Malteser NRW
  • Сергій Клімов Malteser Euregio
DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.1
Ключові слова: благодійний проєкт, концепція благодійного проєкту, соціально-психологічна підтримка, українці, що опинились в Німеччині у зв’язку з війною, форми та методи психологічної допомоги

Анотація

Вступ. Війна в Україні викликала шалене збільшення кількості українців, що шукають тимчасовий прихисток в інших країнах світу. Досить значна кількість українців знайшли притулок в Німеччині. Світовий досвід показує про наявність суттєвих проблем з психічним здоров’ям біженців у зв’язку з війною.

Стаття підготовлена в рамках діяльності німецько-українського благодійного проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині» (термін дії: квітень 2022 – по теперішній час).

Мета. Висвітлити концепцію проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині».

Результати дослідження та їх обговорення. Концепція проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині» складається з двох складових: змістовно-психологічної та організаційно-психологічної. Змістовно-психологічна складова передбачає визначення: психологічних особливостей українців, що опинились в Німеччині внаслідок війни; основних психологічних проблем та потреб українців, що опинились в Німеччині внаслідок війни, щодо отримання психологічної допомоги. Організаційно-психологічна складова передбачає визначення: мети та завдань проєкту; організаторів проєкту; основних етапів реалізації; основних форм та методів роботи.

Висновки. Реалізація проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині» сприятиме забезпеченню психічного здоров’я українців, що опинились в Німеччині  у зв’язку з війною, та налагодженню співробітництва між українськими й німецькими фахівцями в сфері психічного здоров’я.

Посилання

1. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1 (25), 62-74. Відновлено з https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
2. Інтерфакс-Україна. Retrieved from https://interfax.com.ua/news/general/862598.html
3. Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., & Лозінська, Н.С. (2015). Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ
4. Коллі-Шамне, А. В., & Старцева, В. (2022). Google-форма як інструмент дослідження соціально-психологічних проблем українців – вимушених мігрантів у перші місяці війни 2022 року. Збірник матеріалів Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції «Трансформаційні процеси в умовах війни та післявоєнного періоду» (м. Чернігів, 10 червня 2022 р.), 234-237.
5. Левандовскі, К. М. (2022). Тимчасовий захист та статус біженця в контексті української кризи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 55, 88-93.
6. П'янківська, Л. (2022). Вплив наслідків війни на психічне здоров'я людини: огляд зарубіжних досліджень. Збірник наукових праць «SCIENTIA», (1 квітня 2022 р.; Краків, Польща), 79–81. Retrieved from https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/37
7. Прайтлер Б. (2022). На їхньому боці. Психосоціальна робота з травмованими біженцями.: Пер з нім. Львів: ВНТЛ-Класика.
8. Слюсаревський, М. М., & Блінова, О. Є. (2013). Психологія міграції: навчальний посібник. Кіровоград.
9. Javanbakht, A. (2022). Addressing war trauma in Ukrainian refugees before it is too late, European Journal of Psychotraumatology, 13:2, DOI: 10.1080/20008066.2022.2104009
10. Bogic, M., Njoku, A. & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights, 15, 29. Retrieved from https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
11. Dutra, L., Grubbs, K., Greene, C., Trego, L., McCartin, T., Kloezeman, K., & Morland, L. (2010). Women at War: Implications for Mental Health, Journal of Trauma & Dissociation, 12:1, 25-37, DOI: 10.1080/15299732.2010.496141
12. Hamburger, A., Hancheva, C., Özcürümez, S., Scher, C., Stankovic, B., & Tutnjevic, S. (Eds.). (2018). Forced migration and social trauma: Interdisciplinary perspectives. London. New York: Routledge.
13. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Delton, Y., Arefniya, S.V., Paskevska, I.A. (2022). Study on subjective well-being of different groups of population during the 2022 war in Ukraine. Wiad Lek. 75(8 pt 1), 1854-1860. doi: 10.36740/WLek202208107. PMID: 36089869.
14. Kastrup, M. C. (2006). Mental health consequences of war: gender specific issues. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 33–34.
15. Murthy, R.S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 25–30.
16. Rozanov, V. et al. (2019). Mental Health Consequences of War Conflicts. In: Javed, A., Fountoulakis, K. (Eds.) Advances in Psychiatry. Springer, Cham. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-319-70554-5_17
17. Summerfield, D. (2000). War and mental health: a brief overview. BMJ (Clinical research ed.), 321(7255), 232–235. Retrieved from https://doi.org/10.1136/bmj.321.7255.232
18. World Health Organization (2001). World health report 2001 - Mental health: new understanding, new hope. Geneva.
Опубліковано
2022-11-25
Як цитувати
Креденцер, О., Карамушка, Л., Вальдшмідт, Ф., & Клімов, С. (2022). Концепція проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині». ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (3(27), 6-25. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.1
Номер
№ 3(27) (2022): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Наиболее читаемые статьи этого автора (авторов)

1 2 > >>