Особливості взаємозв’язку між рівнем прояву прокрастинації педагогічних працівників та їх організаційно-професійними характеристиками
Анотація
Вступ. В умовах запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти виникла потреба у зміні ролі педагогічного працівника (фасилітатор, модератор, тьютор), у його здатності до запровадження нових технологій навчання й удосконалення м’яких професійних навичок (softs kills) (вміння працювати в команді, вирішувати проблеми і знаходити творчі рішення тощо). Як показує практика, не кожен педагогічний працівник готовий швидко реагувати на виклики сьогодення. Це призводить до невпевненості у своїх професійних вміннях, до страху невдачі, до відкладання планів щодо професійного вдосконалення й особистісного зростання, тобто у педагогічних працівників починає проявлятися такий феномен як «прокрастинація». Тому з метою попередження прокрастинації виникає потреба у дослідженні її рівня прояву у педагогічних працівників та визначенні чинників, які певним чином впливають на цей феномен.
Мета. Дослідити рівень прояву прокрастинації у педагогічних працівників та визначити, які організаційно-професійні характеристики (самоорганізація діяльності, ефективність планування, професійна мотивація, організаційні здібності, професійне вигорання) педагогічних працівників впливають на рівень прояву цього феномену.
Методи. Для встановлення рівня прояву прокрастинації у педагогічних працівників нами було використано опитувальник «Ступінь вираженості прокрастинації» М. Кисельової. З метою визначення організаційно-професійних характеристик було підібрано п’ять опитувальників: «Опитувальник самоорганізації діяльності» О. Ю. Мандрикової; тестова методика «Визначте ефективність планування»; опитувальник А. Реана «Мотивація успіху та страх невдачі»; методика «Експрес-діагностика організаційних здібностей»; методика «Синдром «вигорання» в професіях системи «людина – людина».
Результати. Визначено рівень прояву прокрастинації у педагогічних працівників. Встановлено наявність зв’язку між рівнем прояву прокрастинації та такими організаційно-професійними чинниками, як: ефективне планування, мотивація успіху та страх невдачі, організаційні здібності, професійне вигорання. Не було виявлено статистично значущого зв’язку між рівнем прояву прокрастинації та самоорганізацією діяльності педагогічних працівників.
Висновки. Визначено, що підвищення рівня прокрастинації у педагогічних працівників негативно впливає на розвиток їхньої професійної мотивації, готовність планувати й вчасно виконувати професійні обов’язки, а також сприяє прояву у педагогічних працівників емоційного виснаження, зниження рівня оптимізму, позитивного ставлення до роботи і колег тощо.
Посилання
2. Базика, Є.Л. (2012). Феномен психофізіологічного стану прокрастинації. Междисциплинарные исследования в науке и образовании,1. www.es.rae.ru/mino/158-1023
3. Бондарчук, О. І. (2014). Опитувальник А. Реана «Мотивація успіху та страх невдачі». Методика дослідження особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, 21–23.
4. Бутмарчук, С.В. (2020). Тестова методика «Визначте ефективність планування». https://vseosvita.ua/library/testova-metodika-viznacte-efektivnist-planuvanna-208857.html
5. Вайда, Т.С. (2016). Прокрастинація як компонент поведінки працівників ОВС та її профілактика під час професійної підготовки курсантів у ВНЗ МВС України. Юридичний бюлетень, 2, 197–211.
6. Вознюк, А.В. (2009). Експрес-діагностика організаційних здібностей. Психологічний портрет сучасного вчителя: Навчально-методичний посібник, 34–35. Суми: СОІППО.
7. Журавльова, О.В. (2019). Сутність феномену прокрастинації: функціональний і дисфункціональний аспект. Наукові записки Національного університету «Острозька академія».Серія «Психологія»,8,18–21.
8. Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., & Грубі, Т. В. (2019). Методики дослідження перфекціонізму, трудоголізму та прокрастинації особистості: методичний посібник. Кам’янець-Подільський: ПП «Аксіома».
9.Колтунович, Т.А., & Поліщук, О.М. (2017). Прокрастинація – конфлікт між «важливим» і «приємним». Молодий вчений. 5 (45), 211–218.
10. Методика «Синдром «вигорання» в професіях системи «людина – людина». (2004). За наук. ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, & Т.В. Зайчикової.Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів та слухачів інститутів післядипломної освіти, 124–127. Київ: Міленіум.
11. Рудоманенко, Ю. (2020). Сутність прокрастинації та її представленість у свідомості особистості. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія «Психологічні науки», 13(2), 213–231.
12. Сердюк, Л. З. (2018). Опитувальник самоорганізації діяльності (ОСД) О. Ю. Мандрикової. Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія, 171–173. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
13. Steel, P. (2007). The Nature of Procrastination: A Meta-Analyticand Theoretical Review of Quintessential Self-Regulatory Failure. Psychological Bulletin, 1(133).
14. Milgram, N. A., Sroloff, B., & Rosenbaum, M. (1988).The procrastination of everyday life. Journal of Researchin Personality, 2(22), 197–212.
