Професійне здоров’я педагога в спектрі рівневого і критеріального підходів
Ключові слова:
професійне здоров’я, освітні організації, професійна діяльність педагогів, рівневий підхід, критеріальний підхід
Анотація
Вступ. Новітній ракурс осмислення природи професійного здоров’я педагогів дозволяє розглядати цей феномен як процес становлення свідомо вибудуваної й довільно регульованої професійної діяльності.
Метою дослідження є з’ясування природи професійного здоров’я педагогів в спектрі рівневого й критеріального підходів.
Результати. У спектрі рівневого підходу професійне здоров’я педагога розглядається як динамічне утворення, що містить складну структуру рівнів. Кожен рівень утворений низкою взаємодоповнюючих характеристик і ознак. Тому професійне здоров’я можна розглянути як: багаторівневе утворення; системну властивість; рух до самоздійснення; систему здатну до саморозвитку. Критеріальний підхід структурує професійне здоров’я у відповідності до певних показників (критеріїв): оптимальний рівень професійної працездатності; трьохелементна структура, що поєднує модулі; континуум критеріїв; сукупність структурно-динамічних індикаторів.
Висновки. Теоретико-методологічний інструментарій рівневого і критеріального підходів відкриває нові можливості для психологічного аналізу природи професійного здоров’я педагогів в освітніх організаціях. Розуміння феномену «професійне здоров’я» дозволяє оцінювати його як здатність до оптимальних змін, ефективного функціонування, професійного розвитку та професійного довголіття працівника.
Посилання
1. Bratus, B. S. (2019). Anomalii lichnosti. Psihologicheskij podhod. [Personality anomalies. Psychological approach]. OOO TD «Nikeya».[In Russian]
2. Dzuba, T. M. (2021). Vnutrishnij zmist i strukturno-dynamichni xarakterystyky profesijnogo zdorovya pedagogiv: integratyvnyj pidxid. [Internal content and structural-dynamic characteristics of occupational health of teachers: integrative approach]. Zbirnyk naukovykh prats «Visnyk pislyadyplomnoi osvity». Seriya «Socialni ta povedinkovi nauky», 17(46), 40-56. https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2021‐17(46)‐40‐56. [In Ukrainian]
3. Druzhilov, S. A. (2012). Ekologiya cheloveka i professional'noe zdorov'e trudyashchihsya: psihologicheskij podhod. [Human ecology and occupational health of workers: a psychological approach]. Mezhdunarodnyj zhurnal eksperimentalnogo obrazovaniya, 12(2), 15-18. [In Russian]
4. Karamushka, L. M. (2017). Socialna napruzhenist v organizaciyi: sutnist, pidxody do vyvchennya, metodyky doslidzhennya. [Social tension in the organization: essence, approaches to studying, research methods]. Naukove zabezpechennya rozvytku osvity v Ukrayini: aktualni problemy teoriyi i praktyky, VD «Sam», 119-126. [In Ukrainian]
5. Karamushka, L. M. (2021). Psykholohichne zdorov»ya personalu orhanizatsiy v umovakh pandemiyi COVID-19: ohlyad zarubizhnykh doslidzhen'. [Staff's psychological health in the context of the COVID-19 pandemic: a review of foreign studies]. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohia, 1(22), 69-78. [In Ukrainian]
6. Karamushka, L. M., & Zaychykova, T. V. (2001). Problema syndromu «profesiynoho vyhorannya» v pedahohichniy diyal'nosti v zarubizhniy ta vitchyznyaniy psykholohiyi. [The problem of the syndrome of «professional burnout» in teaching in foreign and domestic psychology]. Aktualni problemy psykholohii: Naukovi zapysky Instytutu psykholohii im. H.S. Kostuka APN Ukrainy. Nora Druk, 210-217. [In Ukrainian]
7. Karamushka, L. M., Kredentser, O. V., Tereshchenko, K. V., Lahodzinska, V. I., Kovalchuk, O. S., & Ivkin, V. M. (2020). Empirychne doslidzhennya strukturnykh komponentiv psykholohichnoho zdorov»ya personalu osvitnikh orhanizatsiy. [An empirical study on the structural components of the psychological health of the staff of educational organizations]. Aktualni problemy psykholohiyi. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohiya. Sotsialna psykholohiya, 57(1), 22-31. [In Ukrainian]
8. Markova, A. K. (1996). Psihologiya professionalizma. [Psychology of professionalism]. [In Russian]
9. Martynova, L. A. (2015). Sindrom emocionalnogo vygoraniya kak faktor, iniciiruyushchij professionalnye krizisy pedagoga. [Burnout syndrome as a factor initiating professional crises of a teacher]. In Gorizonty zrelosti. Sbornik tezisov uchastnikov Pyatoj vserossijskoj na-uchno-prakticheskoj konferencii po psihologii razvitiya, (pp. 433-445) GBOU VPO. [In Russian]
10. Mitina, L. M. (2004). Psihologiya truda i professionalnogo razvitiya uchitelya. [Psychology of work and professional development of the teacher]. Akademiya. [In Russian]
11. Mitina, L. M., Mitin, G. V., & Anisimova, O. A. (2005). Professionalnaya deyatelnost i zdorove pedagoga. [Professional activity and health of the teacher]. [In Russian]
12. Popov, G. N., Shirenkova, E. V., & Serazetdinov, O. Z. (2007). Kriterii zdorovya: adaptaciya, socializaciya, individualizaciya. [Health criteria: adaptation, socialization, individualization]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 5. [In Russian]
13. Pravdina, L. R., Vasileva, O. S., & Gaus, E. V. (2015). Ekzistencialnaya ispolnennost kak faktor professionalnogo zdorovya. [Existential performance as a factor in occupational health]. Inzhenernyj vestnik Dona, 37(3). [In Russian]
14. Rubinshtejn, S. L. (2005). Osnovy obshchej psihologii. [Fundamentals of General Psychology]. [In Russian]
15. Sinyakova, M., Pecherkina, A., & Churakova, N. (2021). Professionalnoe zdorove pedagoga. [Occupational health of the teacher]. Litres. [In Russian]
16. Sokolskaya, M. V. (2008). Lichnostnoe zdorove professionala. [Personal health professional]. Izd-vo DVGUPS. [In Russian]
17. Symanyuk, E. E. (2004). Psihologiya professionalno obuslovlennyh krizisov. [Psychology of professionally conditioned crises]. Izd-vo Mosk. psihologo-soc. in-ta. [In Russian]
18. Tytarenko, T. M. (2016). Indykatory psykholohichnoho zdorovya osobystosti. [Individual psychological health indicators]. Psykholohichni nauky: problemy i zdobutky, 9, 196-215. [In Ukrainian]
19. Chesnokova, M. G. (2015). Ponyatie zdorovya v kontekste klyuchevyh kategorij kulturno-deyatelnostnogo podhoda. [The concept of health in the context of key categories of the cultural activity approach]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 14. Psihologiya, 2. [In Russian]
20. Chuyko, O. V. (2011). Osobystisna i profesiyna zrilist: spivvidnoshennya ponyat. [Personal and professional maturity: the relationship of concepts]. Aktualni problemy sotsiolohiyi, psykholohiyi, pedahohiky, 13, 184-190. [In Ukrainian]
21. Shapoval, V. A., & Turanosova, V. V. (2016). Professionalno-psihologicheskoe zdorove sotrudnikov policii, perezhivshih psihicheskuyu travmu. [Professional and psychological health of police officers who survived mental trauma]. Zdorovye – osnova chelovecheskogo potenciala: problemy i puti ih resheniya, 11(2). [In Russian]
22. Shingaev, S. M. (2018). Psihologicheskoe obespechenie professionalnogo zdorovya vypusknikov vuzov pri adaptacii k professionalnoj deyatelnosti. [Psychological support of occupational health of university graduates in adaptation to professional activity]. Vestnik Omskogo universiteta. Seriya «Psihologiya», 3. [In Russian]
23. Cooper, C. L. (Ed.). (1998). Theories of organizational stress. Oup oxford.
24. Di Fabio, A. (2017). Positive Healthy Organizations: Promoting well-being, meaningfulness, and sustainability in organizations. Frontiers in psychology, 8, 1938.
25. Di Fabio, A., Cheung, F. M., & Peiró, J. M. (2020). Editorial to special issue «Personality and individual differences and healthy organizations». Personality and Individual Differences, 166, 110-196.
26. Lowe, G. (2020). Creating healthy organizations. University of Toronto Press.
27. Perls, L. (1992). Concepts and misconceptions of Gestalt therapy. Journal of Humanistic Psychology, 32(3), 50-56.
28. Peterson, M., & Wilson, J. F. (2002). The culture-work-health model and work stress. American Journal of Health Behavior, 26(1), 16-24.
29. Smit, B. W., & Barber, L. K. (2016). Psychologically detaching despite high workloads: the role of attentional processes. Journal of Occupational Health Psychology, 21(4), 432.
2. Dzuba, T. M. (2021). Vnutrishnij zmist i strukturno-dynamichni xarakterystyky profesijnogo zdorovya pedagogiv: integratyvnyj pidxid. [Internal content and structural-dynamic characteristics of occupational health of teachers: integrative approach]. Zbirnyk naukovykh prats «Visnyk pislyadyplomnoi osvity». Seriya «Socialni ta povedinkovi nauky», 17(46), 40-56. https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2021‐17(46)‐40‐56. [In Ukrainian]
3. Druzhilov, S. A. (2012). Ekologiya cheloveka i professional'noe zdorov'e trudyashchihsya: psihologicheskij podhod. [Human ecology and occupational health of workers: a psychological approach]. Mezhdunarodnyj zhurnal eksperimentalnogo obrazovaniya, 12(2), 15-18. [In Russian]
4. Karamushka, L. M. (2017). Socialna napruzhenist v organizaciyi: sutnist, pidxody do vyvchennya, metodyky doslidzhennya. [Social tension in the organization: essence, approaches to studying, research methods]. Naukove zabezpechennya rozvytku osvity v Ukrayini: aktualni problemy teoriyi i praktyky, VD «Sam», 119-126. [In Ukrainian]
5. Karamushka, L. M. (2021). Psykholohichne zdorov»ya personalu orhanizatsiy v umovakh pandemiyi COVID-19: ohlyad zarubizhnykh doslidzhen'. [Staff's psychological health in the context of the COVID-19 pandemic: a review of foreign studies]. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohia, 1(22), 69-78. [In Ukrainian]
6. Karamushka, L. M., & Zaychykova, T. V. (2001). Problema syndromu «profesiynoho vyhorannya» v pedahohichniy diyal'nosti v zarubizhniy ta vitchyznyaniy psykholohiyi. [The problem of the syndrome of «professional burnout» in teaching in foreign and domestic psychology]. Aktualni problemy psykholohii: Naukovi zapysky Instytutu psykholohii im. H.S. Kostuka APN Ukrainy. Nora Druk, 210-217. [In Ukrainian]
7. Karamushka, L. M., Kredentser, O. V., Tereshchenko, K. V., Lahodzinska, V. I., Kovalchuk, O. S., & Ivkin, V. M. (2020). Empirychne doslidzhennya strukturnykh komponentiv psykholohichnoho zdorov»ya personalu osvitnikh orhanizatsiy. [An empirical study on the structural components of the psychological health of the staff of educational organizations]. Aktualni problemy psykholohiyi. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohiya. Sotsialna psykholohiya, 57(1), 22-31. [In Ukrainian]
8. Markova, A. K. (1996). Psihologiya professionalizma. [Psychology of professionalism]. [In Russian]
9. Martynova, L. A. (2015). Sindrom emocionalnogo vygoraniya kak faktor, iniciiruyushchij professionalnye krizisy pedagoga. [Burnout syndrome as a factor initiating professional crises of a teacher]. In Gorizonty zrelosti. Sbornik tezisov uchastnikov Pyatoj vserossijskoj na-uchno-prakticheskoj konferencii po psihologii razvitiya, (pp. 433-445) GBOU VPO. [In Russian]
10. Mitina, L. M. (2004). Psihologiya truda i professionalnogo razvitiya uchitelya. [Psychology of work and professional development of the teacher]. Akademiya. [In Russian]
11. Mitina, L. M., Mitin, G. V., & Anisimova, O. A. (2005). Professionalnaya deyatelnost i zdorove pedagoga. [Professional activity and health of the teacher]. [In Russian]
12. Popov, G. N., Shirenkova, E. V., & Serazetdinov, O. Z. (2007). Kriterii zdorovya: adaptaciya, socializaciya, individualizaciya. [Health criteria: adaptation, socialization, individualization]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 5. [In Russian]
13. Pravdina, L. R., Vasileva, O. S., & Gaus, E. V. (2015). Ekzistencialnaya ispolnennost kak faktor professionalnogo zdorovya. [Existential performance as a factor in occupational health]. Inzhenernyj vestnik Dona, 37(3). [In Russian]
14. Rubinshtejn, S. L. (2005). Osnovy obshchej psihologii. [Fundamentals of General Psychology]. [In Russian]
15. Sinyakova, M., Pecherkina, A., & Churakova, N. (2021). Professionalnoe zdorove pedagoga. [Occupational health of the teacher]. Litres. [In Russian]
16. Sokolskaya, M. V. (2008). Lichnostnoe zdorove professionala. [Personal health professional]. Izd-vo DVGUPS. [In Russian]
17. Symanyuk, E. E. (2004). Psihologiya professionalno obuslovlennyh krizisov. [Psychology of professionally conditioned crises]. Izd-vo Mosk. psihologo-soc. in-ta. [In Russian]
18. Tytarenko, T. M. (2016). Indykatory psykholohichnoho zdorovya osobystosti. [Individual psychological health indicators]. Psykholohichni nauky: problemy i zdobutky, 9, 196-215. [In Ukrainian]
19. Chesnokova, M. G. (2015). Ponyatie zdorovya v kontekste klyuchevyh kategorij kulturno-deyatelnostnogo podhoda. [The concept of health in the context of key categories of the cultural activity approach]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 14. Psihologiya, 2. [In Russian]
20. Chuyko, O. V. (2011). Osobystisna i profesiyna zrilist: spivvidnoshennya ponyat. [Personal and professional maturity: the relationship of concepts]. Aktualni problemy sotsiolohiyi, psykholohiyi, pedahohiky, 13, 184-190. [In Ukrainian]
21. Shapoval, V. A., & Turanosova, V. V. (2016). Professionalno-psihologicheskoe zdorove sotrudnikov policii, perezhivshih psihicheskuyu travmu. [Professional and psychological health of police officers who survived mental trauma]. Zdorovye – osnova chelovecheskogo potenciala: problemy i puti ih resheniya, 11(2). [In Russian]
22. Shingaev, S. M. (2018). Psihologicheskoe obespechenie professionalnogo zdorovya vypusknikov vuzov pri adaptacii k professionalnoj deyatelnosti. [Psychological support of occupational health of university graduates in adaptation to professional activity]. Vestnik Omskogo universiteta. Seriya «Psihologiya», 3. [In Russian]
23. Cooper, C. L. (Ed.). (1998). Theories of organizational stress. Oup oxford.
24. Di Fabio, A. (2017). Positive Healthy Organizations: Promoting well-being, meaningfulness, and sustainability in organizations. Frontiers in psychology, 8, 1938.
25. Di Fabio, A., Cheung, F. M., & Peiró, J. M. (2020). Editorial to special issue «Personality and individual differences and healthy organizations». Personality and Individual Differences, 166, 110-196.
26. Lowe, G. (2020). Creating healthy organizations. University of Toronto Press.
27. Perls, L. (1992). Concepts and misconceptions of Gestalt therapy. Journal of Humanistic Psychology, 32(3), 50-56.
28. Peterson, M., & Wilson, J. F. (2002). The culture-work-health model and work stress. American Journal of Health Behavior, 26(1), 16-24.
29. Smit, B. W., & Barber, L. K. (2016). Psychologically detaching despite high workloads: the role of attentional processes. Journal of Occupational Health Psychology, 21(4), 432.
Опубліковано
2021-12-03
Як цитувати
Дзюба, Т. (2021) Професійне здоров’я педагога в спектрі рівневого і критеріального підходів, ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (4 (24), pp 22-29. doi: 10.31108/2.2021.4.24.3.
Розділ
Статті
