Фактори перфекционізму викладачів вищої школи
Анотація
Вступ. Інтерес до вивчення перфекціонізму у вищій школі в Україні обумовлений модернізацією української вищої освіти, новими вимогами до професійної діяльності, доступом до європейського освітнього дослідницького середовища.
Мета. У статті автором аналізовано вплив соціально-демографічних (вік, стать, місце проживання), організаційних та професійних факторів (трудовий стаж, науковий ступінь, посада, напрямок педагогічної діяльності, кількість студентів, рівень популярності ВНЗ, рівень соціально-психологічного клімату та ін. ) на прояви перфекціонізму.
Результати. Автором визначено чотири види перфекціонізму: відсутність перфекціонізму (де нормальний та патологічний перфекціонізм представлені на низькому рівні); перфекціонізм з негативною орієнтацією (представлений із респондентів із патологічним перфекціонізмом); амбівалентний перфекціонізм (респонденти, у яких однаково широко представлені патологічний та нормальний типи перфекціонізму); перфекціонізм із позитивною орієнтацією (характеризується проявами нормального типу перфекціонізму).
Висновки. Результати дослідження свідчать про вплив соціально-демографічних, організаційних та професійних факторів на прояви перфекціонізму.
Посилання
2. Boswell, W. R., Olson-Buchanan, J. B., & Lepine, M. A. (2004). Relations between stress and work outcomes: The role of felt challenge, job control, and psychological strain. Journal of Vocational Behavior, 64, 165-181. https://doi.org/10.1016/S0001-8791(03)00049-6
3. Damian, L. E., Stoeber, J., Negru-Subtirica, O., & Baban, A. (2016). On the development of perfectionism: The longitudinal role of academic achievement and academic efficacy. Journal of Personality. https://doi.org/10.1111/jopy.12261
4. Flett, G. L., Besser A., Davis, R. A., & Hewitt, P. L. (2003). Dimensions of Perfectionism, Unconditional Self-Acceptance, and Depression. Journal of Rational-Emotive and Cognitive-Behavior Therapy, 21(2), 119-138. https://doi.org/10.1023/A:1025051431957
5. Harvey, N., & Leonard, N. H. (2008). Negative Perfectionism: Examining Negative Excessive Behavior in the Workplace. Journal of Applied Social Psychology, 38(3). https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.2007.00318.x
6. Peters, L. H., O’Connor, E. J., & Rudolf, C. J. (1980). The behavioral and affective
7. consequences of performance-relevant situational variables. Organizational Behavior and Human Performance, 25, 79-96. https://doi.org/10.1016/0030-5072(80)90026-4.
8. Rice, K. G., Richardson, C. M., & Ray, M. E. (2016). Perfectionism in academic settings.
9. Sirois, M., & Molnar, D. S. (Eds.). Perfectionism, health, and well-being. Springer International Publishing.
10. Silverman, L. K. (2010). Perfectionism is not a malady [Data file]. https://www.positivedisintegration.com/Silverman2010.pdf
11. Stoeber, J., & Rennert, D. (2008). Perfectionism in school teachers: Relations with stress appraisals, coping styles, and burnout. Anxiety, Stress, & Coping, 21(1), 37-53. https://doi.org/10.1080/10615800701742461.
12. Zolotareva, A. (2013). Standartizacija metodiki «Differencialnyj test perfekcionizma» [Standardization of the Differential Test of Perfectionism]. Izvestia Volgogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo Universiteta, 10(85), 142-146. [In Russian]
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
