Комплекс методик для дослідження лідерських якостей персоналу комерційних організацій
Анотація
Вступ. Інтенсифікація діяльності персоналу комерційних організацій в умовах постійних соціальних змін, конкуренції, соціальної напруженості, викликаної, зокрема, пандемією COVID-19, обумовлює необхідність розвитку лідерських якостей у персоналу комерційних організацій. Це потребує визначення діагностичних методик, які дають можливість діагностувати рівень розвитку лідерських якостей у персоналу.
Мета дослідження. Визначити комплекс методик для діагностики лідерських якостей у персоналу комерційних організацій.
Результати дослідження. У статті представлено комплекс діагностичних методик для дослідження «базових» та «спеціальних» лідерських якостей персоналу комерційних організацій. Зазначено, що до «базових» лідерських якостей персоналу комерційних організацій віднесено ті, які свідчать про загальну схильність персоналу до управління, їх орієнтацію на адміністративні чи лідерські якості. До «спеціальних» лідерських якостей належать ті, які потрібні персоналу комерційних організацій для здійснення безпосередньо лідерства в комерційних організаціях (інноваційно-креативні; партнерської взаємодії; емоційно-регулятивні; гендерні).
Висновки. Представлений у статті комплекс діагностичних методик для дослідження лідерських якостей персоналу комерційних організацій може бути використаний у процесі здійснення психологічного консультування персоналу комерційних організацій з проблеми розвитку лідерства.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






