Емпіричне дослідження особливостей розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії COVID-19
Анотація
Вступ. Пандемія, пов’язана з COVID-19, суттєво вплинула на діяльність освітніх організацій. Тому дослідження психологічних чинників, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії, є дуже актуальним та соціально значущим.
Мета дослідження: емпірично дослідити особливості розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій під час пандемії, пов’язаної з COVID-19.
Методи дослідження. «Тест визначення рівня самоефективності» (Дж. Маддукс, М. Шеер, модифікация Л. Бояринцевой під керівництвом Р. Кричевського), «Шкала професійної самоефективності (коротка версія)» («Short Occupational Self-Efficacy Scale»), адаптація О. Креденцер, «анкета-паспортичка».
Результати дослідження. Встановлено недостатній рівень розвитку всіх видів самоефективності персоналу освітніх організацій. Особливо низький рівень встановлено за самоефективністю у предметній сфері. Організаційно-професійні (стаж роботи, посада, кваліфікаційна категорія) та соціально-демографічні (сімейний стан) характеристики персоналу освітніх організацій пов’язані з різними видами самоефективності. А також суттєвий зв'язок спостерігається між самоефективністю персоналу та характеристиками освітніх організацій.
Висновки. Отримані дані свідчать про необхідність розробки спеціальних психологічних технологій щодо розвитку різних видів самоефективності з урахуванням встановлених закономірностей.
Посилання
2. Bondarchuk, O. I. (2018). Sotsialna samoefektyvnist pratsivnykiv yak chynnyk psykhologichnoї bezpeky seredovyscha [Staffʼs social self-efficacy as a factor in psychological security of the environment]. Zbirnyk naukovykh statei mizhnarodnogo universytetu i Instytutu sotsialnoi ta politychnoi psykhologii NAPN Ukraїny. Seriya: «Psykhologichni nauky: problemy i zdobutky», 2(12), 5-24. [in Ukrainian]
3. Boyarintseva, A. V. (1995). Motivatsionno-kognitivnye kharakteristiki lichnosti molodogo predprinimatelya [Motivational and cognitive characteristics of the personality of a young entrepreneur]. [Unpublished PhD thesis]. Moscow University. [in Russian]
4. Vodopyanova, N. E., & Gusteleva, A. N. (2013). Vosprinimaemaya samoeffektivnost i resursoobespechennost kak faktory, prepyatstvuyuschie professionalnomu vygoraniyu [Perceived self-efficacy and resource security as barriers to burnout]. Vestnik TvGU. Seriya «Pedagogika i psikhologiya», 4, 23-30. [in Russian]
5. Gordienko, N. V., Airapetova, D. A., Gagieva, M. B., Elagina, A. A., & Pasechnik, V. V. (2018). Samoeffektivnost lichnosti kak resurs povysheniya rezultativnosti pedagogicheskoi deyatelnosti [Self-efficacy of the individual as a resource to improve efficiency of pedagogical activity]. Vestnik Adygeiskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 3: Pedagogika i psikhologiya, 2(218), 15-21. [in Russian]
6. Kazakova, S. V. (2018). Osoblyvosti samoefektyvnosti kerivnykiv zakladiv profesiino-tekhnichnoyi osvity yak psykhologichnogo chynnyka uspishnosti yikhnoyi profesiinoyi diyalnosti [Features of self-efficacy of heads of vocational schools as a psychological factor in their effective professional activity]. Visnyk pislyadyplomnoyi osvity. Seriya: Sotsialni ta povedinkovi nauky, 6, 65-77. [in Ukrainian]
7. Karamushka, L., Kredentser, O., & Tereschenko, K. (2020). Fizychne ta psykhologichnogo zdorovya personalu osvitnikh organizatsii: empirychne doslidzhennya problemy v period pandemiyi COVID-19 [Physical and psychological health of staff of educational organizations: an empirical study of the problem during the pandemic COVID-19]. Organizatsiina psykhologiya. Ekonomichna psykhologiya, 2-3(20), 72-83. https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7 [in Ukrainian]
8. Kredentser, O. (2016). Pidpryyemnytska samoefektyvnist personalu osvitnikh organizatsii yak chynnyk rozvytku yikh pidpryyemnytskoyi aktyvnosti [Entrepreneurial self-efficacy of the staff of educational organizations as a factor in the development of their entrepreneurial activity]. Organizatsiina psykhologiya. Ekonomichna psykhologiya, 1(4), 51-60. [in Ukrainian]
9. Kuznetsova, A. A., & Nikishina, V. B. (2018). Menedzhment vysshei shkoly: samoeffektivnost i udovletvorennost professionalnoi deyatelnostyu prepodavatelei vysshei shkoly administrativnogo sektora [Higher education management: teaching staff's self-efficacy and satisfaction with work in the administrative sector]. Innov: elektronnyi nauchnyi zhurnal, 4(37). http://www.innov.ru/science/economy/menedzhment-vysshey-shkoly-samoeffe/ [in Russian]
10. Mushegov, O. (2016). Osoblyvosti samoefektyvnosti pedagogichnykh pratsivnykiv zagalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Features of teaching staff's self-efficacy at comprehensive schools]. Organizatsiina psykhologia. Ekonomichna psykhologiya, 2-3(5-6), 97-103. [in Ukrainian]
11. Maksymenko, S. D. (2020, May 21). Psykhologichne zdorovya personalu organizatsii v umovakh pandemiyi COVID-19: problemy ta tekhnologiyi zabezpechennya [Psychological health of staff in the conditions of the pandemic: problems and promotion technologies]. XIV International scientific-practical online-conference on organizational and economic psychology. [in Ukrainian]
12. Kremen, V. G. (2020). Psykhologiya i pedagogika u protydiyi pandemiyi COVID-19 [Psychology and pedagogy in counteracting the COVID-19 pandemic]. TOV «Yurka Lyubchenko». [in Ukrainian]
13. Sobkin, V. S., & Fomichenko, A. S. (2017). Samoeffektivnost uchitelya i uchebnaya deyatelnost uchaschikhsya (po materialam zarubezhnykh publikatsii) [Teachers' self-efficacy and students' learning activities (analysis of foreign publications)]. Chelovek i obrazovanie, 4(53), 176-183. [in Russian]
14. Shilenkova, L. N. (2020). Samoeffektivnost v obrazovatelnom protsesse (obzor zarubezhnykh issledovaniй) [Self-efficacy in the educational process (review of foreign studies)]. Sovremennaya zarubezhnaya psikhologiya, 3, 69-78. https://doi.org/10.17759/jmfp.202009006 [in Russian]
15. Abele, A-E., Stief, M., & Andra, M. (2000). Zur ökonomischen Erfassung beruflicher Selbstwirksamkeitserwartungen—Neukonstruktion einer BSW-Skala [On the economic measurement of occupational self-efficacy expectation: A new BSW scale]. Zeitschrift für Arbeits- und Organisationspsychologie, 44, 145-151.
16. Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84, 191-215.
17. Duan, L., Shao, X., Wang, Y., Huang, Y., Miao, J., Yang, X., & Zhu, G.(2020). An investigation of mental health status of children and adolescents in China during the outbreak of COVID-19. Journal of Affective Disorders, 275(1), 112–118. https://doi.org/10.1016/j. jad.2020.06.029
18. Farmer, R. L., McGill, R. J., & Dombrowski, S. C. (2021). Conducting Psychoeducational Assessments During the COVID-19 Crisis: The Danger of Good Intentions. Contemp School Psychol, 25, 27–32. https://doi.org/10.1007/s40688-020-00293-x
19. Gavora, P. (2010). Slovak pre-service teacher self-efficacy: theoretical and research considerations. The New Educational Review, 21, 2, 17-30.
20. Grau, R., Salanova, M., & Peiró, J. M. (2001). Moderating effects of self-efficacy on occupational stress. Spanish Journal of Psychology, 5, 63-74.
21. Jerusalem, M., & Schwarzer, R. (1992). Self-efficacy as a resource factor in stress appraisal process. In R. Schwarzer (Ed.), Self-efficacy: Thought control of action. (pp. 194-213). Washington, DC: Hemisphere.
22. Judge, T. A., & Bono, J. E. (2001). Relationship of core self-evaluations trait—self-esteem, generalized self-efficacy, locus of control, and emotional stability—with job satisfaction and job performance: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 86, 80-92.
23. Kelly, K. R., & Nelson, R. C. (1999). Task-Specific Occupational Self-Efficacy Scale: A predictive validity study. Journal of Career Assessment, 7, 381-392.
24. Mojavezi A. (2012). The Impact of Teacher Self-efficacy on the Students’ Motivation and Achievement. Theory and Practice in Language Studies, 3, 483-491.
25. Rigotti, T., Schyns, B., & Mohr, G. (2008). A Short Version of the Occupational Self-Efficacy Scale: Structural and Construct Validity Across Five Countries.Journal of Career Assessment, 16(2), 238–255.https://doi.org/10.1177/1069072707305763
26. Samuel Y. Song, Cixin Wang, Dorothy L. Espelage, Pam Fenning, & Shane R. Jimerson. (2020). COVID-19 and School Psychology: Adaptations and New Directions for the Field, School Psychology Review, 49:4, 431-437. DOI: 10.1080/2372966X.2020.1852852
27. Schwarzer, R. (1994). Optimistische Kompetenzerwartung: Zur Erfassung einer personellen Bewältigungsressource [Generalized self-efficacy: Assessment of a personal coping resource]. Diagnostica, 40, 105-123.
28. Schyns, B., & Von Collani, G. (2002). A new Occupational Self-Efficacy Scale and its relation to personality constructs and organisational variables. European Journal of Work and Organizational Psychology, 11, 219-241.
29. Schyns, B., & Sczesny, S. (2010). Leadership attributes valence in self-concept and occupational self-efficacy. Career development international, 15 (1). 78-92.
30. Shelton, S. H. (1990). Developing the construct of general self-efficacy. Psychological Reports, 66, 987-994.
31. Sherer, M., Maddux, J. E., Mercandante, B., Prenticedunn, S., Jacobs, B., & Rogers, R. (1982). The Self-Efficacy Scale: Construction and validation. Psychological Reports, 51, 663-671.
32. Speier, C., & Frese, M. (1997). Generalized self-efficacy as a mediator and moderator between control and complexity at work and personal initiative: A longitudinal field study in East Germany. Human Performance, 10, 171-192.
33. Stajkovic, A. D., & Luthans, F. (1998). Self-efficacy and work-related performance: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 124, 240-261.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
