Психологічне здоров’я персоналу організацій в умовах пандемії COVID-19: огляд зарубіжних досліджень

Ключові слова: пандемія COVID-19, соціальна напруженість, психологічне здоров’я, організація, персонал, інноваційні стилі управління, віддалена командна робота, резільєнтність персоналу та організації, гнучкість у поєднанні віддаленої роботи та сімейного життя, творчі зусилля персоналу

Анотація

Вступ. Соціальна напруженість, яка викликана пандемією COVID-19 і носить глобальний характер, обумовила виникнення ряду проблем в психологічному здоров’ї персоналу організацій. Це потребує вивчення зарубіжного досвіду шляхом аналізу зарубіжних публікацій з цієї проблеми, що дасть можливість узагальнити діагностичні та корекційно-розвивальні підходи до вивчення психологічного здоров’я персоналу організацій та його забезпечення.

Мета дослідження. На основі аналізу зарубіжних джерел визначити основні напрями дослідження психологічного здоров’я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості, обумовленої пандемією COVID-19.

Результати дослідження. У результаті аналізу робіт зарубіжних авторів визначено такі основні напрями дослідження психологічного здоров’я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості, обумовленої пандемією COVID-19: 1) використання керівниками інноваційних стилів управління в умовах пандемії COVID-19 та їх вплив на зниження напруженості в організації; 2) організація діяльності віддалених команд в період пандемії COVID-19 та їх значення для підтримки психологічного здоров’я персоналу; 3) вплив ситуації пандемії COVID-19 на виникнення стресу в працівників організацій та розвиток резільєнтності персоналу; 4) розвиток мислення резільєнтності суспільства в період кризових ситуацій як умова забезпечення резіль’єнтності організацій; 5) забезпечення суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в період пандемії COVID-19, задоволеності персоналу роботою та сімейним життям; 6) вплив напруженості в роботі, обумовленої пандемією COVID-19, на вияви творчих зусиль персоналу організацій з метою подолання конфліктних стосунків.

Висновки. На основі аналізу зарубіжних досліджень можна говорити про певний негативний вплив соціальної напруженості, обумовленої пандемією COVID-19, на психічне здоров’я персоналу організацій. Це потребує нових підходів в діяльності організацій (використання інноваційних стилів управління; організації ефективної роботи віддалених команд за допомогою цифрових технологій; розвитку резільєнтності персоналу та організації; балансу та гнучкості в поєднанні віддаленої роботи та сімейного життя; активізації творчих зусиль персоналу для подолання напруженості в роботі та зниження конфліктної взаємодії та ін.).

Посилання

1. Dubrovina, I. V. (2000) Psikhicheskoe zdorove detej i podrostkov. Akademiya. [In Russian]
2. Kartashova, L. A., Kirichenko, M. O., & Sorochan, Т. М. (2020). Antykryzovyj menedzhment pidvyschennya kvalifikatsii [Anti-crisis management of refresher training]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedagogichnykh nauk Ukrainy, 2(1). https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7 [In Ukrainian]
3. Karamushka, L. M. (2020). Vplyv koping-strategij na strukturni komponenty psykhologichnogo zdorovya personalu osvitnikh organizatsij [The impact of coping strategies on the components of educational organization staff's psychological health]. Aktualni problemy psikhologii. V. I.Organizatsijna psykhologia. Ekonomichna psykhologia. Sotsialna psykhologiya. Instytut psykhologiyi imeni G.S. Kostyuka NAPN Ukrayiny,57, 12-21. [In Ukrainian]
4. Karamushka L. M. (2017). Sotsialna napruzhenist v organizatsii: sutnist, pidkhody do vyvchennya, metodyky doslidzhennya [Social tension in the organization: essence, approaches to studying, research methods].Naukove zabezpechennya rozvytku osviti v Ukraini: aktualni problemy teorii i praktyky (do 25-richchya NAPN Ukrainy). Vidavnichij dim «Sam», 119-126. [In Ukrainian]
5. Karamushka L. M., Dzuba T. M. (2019). Fenomen «zdorovya» yak aktualnyi napryam doslidzhen v organizatsijnij psykhologii [The phenomenon of "health" as an area of research in organizational psychology]. Organizatsijna psykhologia. Ekonomichna psykhologia. 1(16), 22–33. [In Ukrainian]
6. Karamushka, L., Kredentser, O., & Tereschenko, K. (2020). Fizychne ta psykhologichne zdorovya personalu osvitnikh organizatsij: empirichne doslidzhennya problemy v period pandemii COVID-19 [Educational organization staff's physical and psychological health: an empirical study of the problem during the COVID-19 pandemic]. Organizatsijna psykhologia. Ekonomichna psykhologia.2-3(20), 72-83.https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7. [In Ukrainian]
7. Maksymenko, S. D., Karamushka, L. M., & Kredentser, O. V. (2020) Psykhologiya zdorovya personalu organizatsij v umovakh pandemii COVID-19: predmet ta aktualni napryamky doslidzhennya [Psychology of staff's health in the context of the COVID-19 pandemic: subject and areas of research]. Psykhologichne zdorovya personalu organizatsij v umovakh pandemii COVID-19: problemy ta tekhnologii zabezpechennya: materialy KHIV Mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi onlajn-konferentsii z organizatsijnoi ta ekonomichnoi psykhologii (21 travnya 2020 roku). Kviv – Bila TSerkva, (pp. 11-14). [In Ukrainian]
8. Malishynovska, A. V. (2020). Pro distantsijnu formu diyalnosti Instytutu obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy v umovakh pandemii COVID-19 [The remote work of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine Institute of Gifted Children in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedagogichnykh nauk Ukrainy, 2(1) https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7-6[In Ukrainian]
9. Prigozhin, A. I. (2003). Metody razvitiya organizatsij [The methods of organizational development]. МЦФЭР, [In Russian]
10. Kremen, V. G. (Ed.). (2020). Psykhologia i pedagogika u protidii pandemii COVID-19 [Psychology and pedagogy in response to the COVID-19 pandemic]. TOV «Yurka Lyubchenka». [In Ukrainian]
11. Bartsch, S., Weber, E., Büttgen, M., & Huber, A. (2021). Leadership matters in crisis-induced digital transformation: how to lead service employees effectively during the COVID-19 pandemic. Journal of Service Management. 32(1). 71–85.
12. Cook, L. L., Zschomler, D., Biggart, L., & Carder, S. (2020). The team as a secure base revisited: remote working and resilience among child and family social workers during COVID-19. Journal of Children’s Services.15(4), 259–266. https://doi.org/10.1108/JCS-07-2020-0031
13. De Clercq, D., & Pereira, R. (2021). Taking the Pandemic by Its Horns: Using Work-Related Task Conflict to Transform Perceived Pandemic Threats Into Creativity. The Journal of Applied Behavioral Science, 57(1), 104–124.
14. Der Feltz-Cornelis, V., Maria, C., Varley, D., Allgar, V. L., & De Beurs, E. (2020). Workplace Stress, Presenteeism, Absenteeism, and Resilience Amongst University Staff and Students in the COVID-19 Lockdown. Frontiers in Psychiatry, 11, 1284.
15. Möhring, K., Naumann, E., Reifenscheid, M., Wenz, A., Rettig, T., Krieger, U., & Blom, A. G. (2020). The COVID-19 pandemic and subjective well-being: longitudinal evidence on satisfaction with work and family. European Societies, 23:sup1, 601-617, DOI: 10.1080/14616696.2020.1833066
16. Sakurai, M., & Chughtai, H. (2020). Resilience against crises: COVID-19 and lessons from natural disasters. European Journal of Information Systems,29(5), 585–594.
17. Staniszkis, J. (1972). Patologie struktur organizacyjnych. Próba podejścia systemowego. Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. Breslau: Ossolineum, 1972.
18. Waizenegger, L., McKenna, B., Cai, W., & Bendz, T. (2020). An affordance perspective of team collaboration and enforced working from home during COVID-19. European Journal of Information Systems,29:4, 429–442, DOI: 10.1080/0960085X.2020.1800417
Опубліковано
2021-06-24