Зв’язок активності та оптимізму керівників закладів середньої освіти з копінг-стратегіями

Ключові слова: заклади загальної середньої освіти, керівники закладів загальної середньої освіти, копінг-стратегії, активність, оптимізм, психологічні типи керівників.

Анотація

Вступ. Використання керівниками закладів середньої освіти адекватних копінг-стратегій передбачає вивчення психологічних чинників, які впливають на цей процес, зокрема таких, як активність та оптимізм керівників.

Мета дослідження: дослідити зв’язок між активністю та оптимізмом керівників закладів середньої освіти та їхніми копінг-стратегіями.

Методи дослідження. Для проведення дослідження використовувалися опитувальники «Шкала оптимізму і активності» (Н. Водопьянова, М. Штейн) та «Дослідження копінг-поведінки в стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптація Т. Крюкової).

Результати дослідження. Констатовано недостатній рівень вираженості активності та оптимізму в керівників закладів середньої освіти. Виявлено різні психологічні типи керівників закладів загальної середньої освіти за рівнем вираженості в них активності та оптимізму («реалісти», «пасивні оптимісти», «пасивні песимісти», «активні песимісти»). Встановлено позитивний статистично значущий зв’язок між оптимізмом і такими копінг-стратегіями, як «пошук соціальної підтримки» та «орієнтація на уникнення», а також негативний статистично значущий зв’язок між вираженістю та поєднанням оптимізму та активності (на рівні різних психологічних типів керівників) і «емоційно орієнтованою» копінг-стратегією.

Висновки. Врахування виявлених закономірностей може сприяти психологічному забезпеченню вибору керівниками закладів середньої освіти адекватних копінг-стратегій.

Посилання

1. Bodnar, A. M. (2005). Optimizm kak faktor, vlijajushhij na uspeshnost v professional'noj dejatelnosti [Optimism as a professional efficiency factor]. Psihologicheskij vestnik, 5, 275–283 [in Russian].
2. Vindeker, O.S. (2009). Vzaimosvjaz motivacii dostizhenija s pokazateljami optimizma-pessimizma [The relationship between achievement motivation and optimism-pessimism indicators]. Psihologicheskij zhurnal, 5, 15–35 [in Russian].
3. Vitebska, P. V. (2011). Umovy ta etapy formuvannia pedahohichnoho optymizmu vykhovatelia v pedahohichnomu kolektyvi (z dosvidu A.S. Makarenka) [The conditions for and stages of development of teachers' optimism in the pedagogical collective (A.S. Makarenko's experience)]. Pedahohichni nauky, 8 (1), 80–84. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2011_8(1)_18 [in Ukrainian].
4. Vindeker, O.S. (2009). Vzaimosvjaz motivacii dostizhenija s pokazateljami optimizma [The relationship between achievement motivation and optimism indicators]. Problemy obrazovanija, nauki i kultury, 4 (68), 119–125 [in Russian].
5. Vodopjanova, N.E. (2009). Psihodiagnostika stressa [Psychodiagnosis of stress]. Sankt-Petersburg: Piter [in Russian].
6. Dzhidar'jan, I. A. (1988). Kategorija aktivnosti i ejo mesto v sisteme psihologicheskogo znanija [The category of activity and its place in the system of psychological knowledge]. Moscow: Nauka [in Russian].
7. Karamushka L. M. (2020). Vplyv kopinh-stratehii na strukturni komponenty psykholohichnoho zdorovia personalu osvitnikh orhanizatsii [The effects of copying strategies on the structural components of educational organization staff's psychological health]. Aktualni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. 2020. T. I. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. Sotsialna psykholohiia / za red. S.D. Maksymenka, L.M. Karamushky. Kyiv: Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Vyp. 57. 12–21 [in Ukrainian].
8. Karamushka L.M., & Snihur Yu.S. (2020) Kopinh-stratehii kerivnykiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity: riven vyrazhenosti ta znachennia dlia psykholohichnoho zdorovia personalu ta orhanizatsii [The coping-strategies used by secondary education institution principals: their strength and role in promoting organization's and staff's psychological health]. Psykholoho-pedahohichni koordynaty rozvytku osobystosti: zb. nauk. materialiv I Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 2–3 chervnia 2020 r. Poltava: Natsionalnyi universytet imeni Yuriia Kondratiuka, 102–106 [in Ukrainian].
9. Kuznietsova, M.M. (2017). Optymizm v systemi poniat pozytyvnoi psykholohii [Optimism in the system of concepts of positive psychology]. Psykholohyia. Kharkiv. 146–158 [in Ukrainian].
10. Mudzybaev, K. (2003). Optimizm i pessimizm lichnosti [Personal optimism and pessimism]. Sociologicheskie issledovanija, 12, 87–96 [in Russian].
11. Nazarova, N. M. (2012). Sravnitelnaja specialnaja pedagogika [Comparative special education]. Moscow: Akademija [in Russian].
12. Petrovskij, V. A. (1992). Psihologija neadaptivnoj aktivnosti [The psychology of maladaptive activity]. Moscow: TOO Gorbunok [in Russian].
13. Sychjov, O.A. (2008). Psihologija optimizma [The psychology of optimism]. Bijsk: 69 [in Russian].
14. Thorzhevskaja, L.V., & Boldyreva, T.A. (2009). Optimizm v trudnoj zhiznennoj situacii: funkcional'nyj podhod [Optimism in a difficult life situation: a functional approach]. Psihologija, 1, 55 [in Russian].
15. Baldwin, D. R. et al., (2003). Optimism and stress: An African-American college student perspective. College Student Journal, 37(2), 276–285.
16. Iwanaga, M., et al (2004). Coping availability and stress reduction for optimistic and pessimistic individuals. Personality & Individual Differences, 36(1), 11–22.
17. Yamawaki, N., еt al (2003). Defensive pessimism, self-esteem instability, and goal strivings. Cognition & Emotion, 18(2), 233–249.
Опубліковано
2020-11-02