Теоретична модель психологічних чинників організаційної лояльності персоналу

  • Андрій Юрійович Трофімов Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-2207-7100
Ключові слова: організаційна лояльність, психологічний капітал, психологічні чинники організаційної лояльності персоналу, корпоративна культура

Анотація

Вступ. У сучасній організаційній психології та менеджменті персоналу значне місце посідає проблема підвищення лояльності співробітників до компанії.

Метою дослідження є аналіз сучасної літератури з проблем позитивної та організаційної психології та створення теоретичної моделі психологічних чинників організаційної лояльності персоналу.

Результати дослідження. Базуючись на принципах позитивної психології, розроблено теоретичну модель такого явища, як «організаційна лояльність». Виділено складові організаційної лояльності, соціально-психологічні та особистісні чинники.

Висновки. Авторська теоретична модель може бути використана як основа для проведення подальших емпіричних досліджень організаційної лояльності персоналу.

Посилання

1. Абаніна, Г. В., & Антонець, С. А. (2019). Емоційний інтелект як фактор ефективної комунікації в бізнес-організаціях. Організаційна психологія. Економічна психологія, 4 (18), 7–13.
2. Бонивелл, И. (2009). Ключи к благополучию: Что может позитивная психология. Москва: Время.
3. Ван Дорцен, Э. ( 2015). Психотерапия и поиски счастья. Москва: ИОИ.
4. Власова, О. І. (2016). Досвід міждисциплінарного дослідження розвитку цілісної особистості в контексті соціальних змін. Психологія і особистість, 2(1), 116–127.
5. Гура, Н. А. (2019). Задоволеність кар’єрою як фактор кар’єрного розвитку та соціально-професійної мобільності. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2–3 (17), 35–47.
6. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., & Терещенко, К. В. (2018). Психологічні технології підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
7. Карамушка, Л. М., & Іщук, О. (2015). Психологія організаційної культури вищого навчального закладу (у контексті становлення професійної ідентичності студентів). Запоріжжя: Кругозір.
8. Карамушка, Л. М., & Гнускіна, Г. (2018). Пcихологія професійного вигорання підприємців. Київ: Логос.
9. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., & Терещенко, К. В. (2015). Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури. Київ: Педагогічна думка.
10. Кузнєцова, М. М. (2017). Оптимізм в системі понять позитивної психології. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія, 56, 146–158.
11. Мартенс, Й.-У., & Куль, Ю. (2015). Самомотивация. Искусство мотивировать себя. Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр.
12. Наконечна, М. (2016). Концепція життєтворчості Л. В. Сохань як форпост української науки. Славістична збірка, 2, 22–28.
13. Прохоров, А. О. (2005). Саморегуляция психических состояний: феноменология, механизмы, закономерности. М.: ПЕР СЭ.
14. Стернберг, Р. Дж., Форсайт, Дж. Б., & Хедланд, Дж. (2002). Практический интеллект. Санкт-Петербург: Питер.
15. Титаренко, Т. М. (2016). Психологія життєтворення особистості в сучасному світі. Київ: Міленіум.
16. Ткалич, М.Г., Тищенко, І.І. & Мисів, Л.В. (2019). Ціннісний портрет сучасних українців: нормативні ідеали, індивідуальні пріоритети, динаміка змін. Психологічний часопис, 5 (8), 321–333.
17. Чиксентмихайи, М. (2011). Поток: Психология оптимального переживания. Москва: Смысл; Альпина-нон-фикшн.
18. Швалб, Ю. М. (2018). Мотиваційні підстави життєдіяльності особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Психологія, 1, 60–64.
19. Швалб, Ю. М. (2018). Проблеми методології дослідження психологічного благополуччя працюючої особистості (працівника). East European Science journal, 5 (33), 57–64.
20. Швалб, Ю. М. (2018). Еволюційна метафора в психологічній структурі способу життя. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Том VІІ. Екологічна психологія, 45, 317–333.
21. Diener, E., & Ryan K. (2009). Subjective well-being: a general overview. South African Journal of Psychology, 39 (4), 391–406.
22. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069–1081.
23. Seligman, M. (2004). Authentic Happiness: Using the New Positive Psychology to Realize Your Potential for Lasting Fulfillment. New York: Free Press. Paperback edition.
Опубліковано
2020-04-01