Типи молоді за рівнем розвитку психологічних якостей, необхідних для здійснення соціальної активності

  • Маргарита Ігорівна Карамушка Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-4421-8178
Ключові слова: молодь, соціальна активність молоді, психологічні якості соціально активної молоді, типи соціально активно молоді

Анотація

Вступ. Розвиток громадянського суспільства передбачає залучення молоді до різних напрямків та форм соціальної активності. Це обумовлює необхідність вивчення різних типів соціально активної молоді (за рівнем розвитку психологічних якостей) та врахування особливостей тих типів різними соціальними інституціями.

Мета дослідження. Визначити типи молоді за рівнем розвитку психологічних якостей, необхідних для здійснення соціально активності, та їх кількісну вираженість.

Методи дослідження. «Комплекс методик для вивчення психологічних характеристик соціально активної молоді».

Результати дослідження. У результаті емпіричного дослідження визначено типи соціально активної молоді за рівнем розвитку психологічних якостей, необхідних для здійснення соціальної активності («лідери», «комунікативні», «агресивні», «уникаючі», «імпульсивні»). Описано психологічний профіль кожного із типів молоді та їх кількісну вираженість.

Висновки. Отримані дані є важливими для організації ефективної взаємодії громадських і державних організацій з молоддю (у процесі включення її в різні соціальні проекти, благодійні акції тощо).

Посилання

1. Андреева, Ю. (2007). В фокусе – молодежный активизм. Ульяновск: ИЦ Ульянов. гос. ун-та.
2. Безпалько, О. В. (2012). Розвиток соціальної активності особистості у дитячому об’єднанні. Вісник психології і педагогіки : зб. наук. пр., 8, 3–16.
3. Борисова, Т. С. (2011). Активность и инициативность как основа формирования социальной ответственности учащейся молодежи. Вестник ТГПУ, 1(103),131–136.
4. Водопьянова, Н. Э. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург.
5. Грабовська, С. Л., & Чолій, С. Л. (2010). Соціальна активність в процесі соціалізації особистості: Зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України ; С. Д. Максименко (Ред.), ХІІ (1), 171–181.
6. Зиневич, О. А. (2013). Потребность студентов в создании новых молодежных объединений. Инновационное развитие и кадровый потенциал молодежной и социальной сферы : м-лы Междун. науч.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 21–23 ноября 2013 г.), Г.В. Ковалева (Ред.). Санкт-Петербург: ФГБОУВПО «СПГУТД», 116–117.
7. Райгородский, Д. Я. (1998). Практическая психодиагностика: Методики и тесты. (Учеб. пособие). Самара: ИД «Бахрах».
8. Радул, В. В. (2011). Соціальна активність у структурі соціальної зрілості (теоретико-методологічний аспект). (Монографія). Кіровоград: Імекс-ЛТД.
9. Рудська, М. І. (Карамушка, М. І.) (2015) Комплекс методик для дослідження психологічних особливостей соціально активної молоді. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 1 (43), 125–129.
10. Рудська, М. І. (Карамушка, М. І.) (2015). Проблеми дослідження соціальної активності молоді. Теоретичні і прикладні проблеми психології : збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2 (38). 269–278.
11. Сидоренко, Е. В. (2007). Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург: ООО «Речь».
12. Фетискин, Н. П., Козлов, В. В., & Мануйлов, Г. М.(2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва: Изд-во Ин-та психотерапии.
13. Чернета, С. Ю. (2002). Самодіяльні молодіжні об’єднання як фактор формування соціальної активності особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць (У 2 кн., кн. 2), 118–122.
Опубліковано
2020-04-01