Особливості взаємозв’язку прокрастинації та ірраціональних переконань особистості
Анотація
Вступ. У статті обґрунтовано актуальність вивчення системи взаємозв’язків між схильністю особистості до прокрастинації та особливостями її когнітивної сфери.
Мета роботи: встановлення особливостей когнітивної сфери прокрастинаторів.
Методи: методика діагностики прокрастинації О. Журавльової та О. Журавльова, методика «Pure procrastination Scale» П. Стіла, тест ірраціональних установок А. Елліса.
Результати дослідження. Виявлено обернений кореляційний зв’язок між інтегральними показниками схильності до зволікання та раціональністю мислення досліджуваних. Тісну кореляцію зафіксовано між прокрастинацією та фрустраційною толерантністю і проявом установки катастрофізації особистості.
Висновки. Попри широку систему кореляційних зв’язків досліджуваних параметрів, у ролі предикторів прокрастинації виступають фрустраційна толерантність особистості та установка повинності щодо інших.
Посилання
2. Гордеева, Т. О. (2007). Оптимистическое мышление личности как составляющая личностного потенциала. Психологическая диагностика, 1, 32–65.
3. Гуменюк, У. І. (2010). Ірраціональні вірування людини як когнітивні утворення. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Психологія і педагогіка, 14, 120–131.
4. Журавльова, О., & Журавльов, О. (2019). Адаптація україномовної версії психодіагностичної методики “Pure Procrastination Scale”. Теорія і практика сучасної психології, 1(2), 50–53.
5. Журавльова, О., & Журавльов, О. (2018). Розробка та апробація методики діагностики особистісного конструкта прокрастинації. Вісник ХДУ Серія: Психологічні науки, 1(3), 42–46.
6. Зарипова, Т. В., & Данилова, Н. А. (2015). Взаимосвязь академической прокрастинации и учебной мотивации студента. Омский научный вестник, 4(141), 122–126.
7. Anderson, C. J. (2003). The psychology of doing nothing: Forms of decision avoidance from reason and emotion. Psychological Bulletin, 129, 139–167.
8. Ellis, A. (1998). The Biological Basis of Human Irrationality. The Albert Ellis reader: a guide to well-being using rational emotive behavior therapy / ed. by Albert Ellis and Shawn Blau. Secaucus, N.J.: A Citadel Press Book.
9. Ellis, A. (1991). The revised ABC's of rational-emotive therapy (RET). Journal of Rational-Emotive and Cognitive-Behavior Therapy, 9, 139–172.
10. Kachgal, M. M., Hansen, L. S., & Nutter, K. J. (2001). Academic procrastination prevention/intervention: Strategies and recommendations. Journal of Developmental Education, 25, 14–24.
11. Knaus, W. J. (2007). Nie odkładaj spraw na później. Jak sobie radzić z tą zgubną skłonnością. Warszawa: Jacek Santorski & Co Agencja Wydawnicza.
12. Tice, D. M., & Baumeister, R. F. (1997). Longitudinal study of procrastination, performance, stress, and health: The cost and benefits of dawdling. Psychological Science, 8(6), 454–458.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
